Івановський Ігнатій Олександрович

Івановський Ігнатій Олександрович
I. O. Ivanovsky-portrait.jpg
Народився 1858(1858)
Германівка Київської губернії
Помер дата смерті невідома, не раніше 1926 р. (1920-ті рр.)
місце смерті невідоме
Національність українці
Місце проживання Російська імперія
Діяльність юрист
Галузь Право
Відомий завдяки професор Новоросійського та Санкт-Петербурзького університетів
Alma mater Київський університет
Заклад Новоросійський університет, Санкт-Петербурзький університет
Нагороди
орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня
Звання професор

Івановський Ігнатій Олександрович (1858, містечко Германівка Київської губернії, тепер село Обухівського району Київської області – не раніше 1926, місце смерті невідоме) — український та російський юрист (державознавець та міжнародник), професор з 1889 р.

З біографії

Навчався в 2-й київській гімназії. В 1877 р. вступив до Київського університету Св. Володимира, на юридичний факультет, котрий закінчив 1881. Бажаючи продовжити свою освіту, Івановський поступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але полишив навчання там в 1882, після залишення для приготування до професорського звання по кафедрі міжнародного права юридичного факультету[1].

У 1884 році після захисту дисертації pro venia legendi (тобто на право викладання в університеті)[2] Івановський отримав звання приват-доцента; цього ж року він був обраний Радою Новоросійського університету приват-доцентом по кафедрі міжнародного права та прийняв обрання.

Після захисту магістерської дисертації (Взаимное содействие государств в производстве следствий по делам уголовным, Од., 1889[3]), Івановський був обраний екстраординарним професором кафедри міжнародного права Новоросійського університету.

1896 року переїхав до Петербурга, де працював в університеті на кафедрі державного права. Одночасно викладав в Олександрівському ліцеї та в Олександрівській військово-юридичній академії.

У червні 1897 року від Олександрівського ліцею І. О. Івановський був відряджений до Відня для вивчення досвіду навчально-виховного процесу та умов, у яких живуть вихованці Терезіанської академії, статус якої міг бути порівняний зі статусом ліцею. Опублікований 1898 р. звіт про це відрядження викликав інтерес педагогічних працівників багатьох ліцеїв Росії[4].

Заслужений професор Санкт-Петербурзького університету (від 15 жовтня 1908 року[5]); був деканом юридичного факультету у 1904 – 1905 рр. та в 1918[6] р.

О. І. Івановський дійсний статський радник від 1 січня 1900 р.; нагороджений орденами Св. Володимира 3 і 4 ступенів, Св. Станіслава 1, 2 і 3 ступенів[7][8].

Помер в 1920-х рр.

У "Звіті про стан та діяльність Імператорського Санкт-Петербурзького університету за 1910 рік" про І. О. Івановського написано:

Ігнатій Олександрович Івановський, виконуючий посаду[ru] заслуженого ординарного професора, дійсний статський радник (дср), православного віросповідання, магістр міжнародного права, на службі і у відомстві Міністерства народної освіти з 5 листопада 1882 р.; у чині дійсного статського радника з 1 січня 1900 року. На посаді ординарного професора з 2 липня 1905 р.; заслужений професор з 20 жовтня 1909 р. Отримує від Університету жалування 2400 рублів, столових 300 рублів, квартирних 300 рублів, всього 3000 рублів (в рік). Нагороджений орденами Св. Володимира 3 і 4 ступенів, Св. Станіслава 1, 2 і 3 ступенів[9].

.

Внесок І. О. Івановського в науку

Університет Св. Володимира в якому І. О. Івановський отримав вищу освіту, а згодом і звання приват-доцента

Ще в студентські роки І. О. Івановський виявив великий інтерес до наукових досліджень. Свою дослідницьку діяльність він присвятив питанням міжнародного та державного права (зокрема законів та звичаїв війни і міжнародного кримінального права) та, меншою мірою, питанням міжнародного приватного права. Науковими керівниками його дисертації на право викладання в університеті були проф. В. А. Незабитовський, а після його смерті в 1883 р. – професор державного права О. В. Романович-Славатинський[10].

Темою його дисертації на право викладання в університеті (для присвоєння звання приват-доцента) був міжнародно-правовий аспект долі хворих та поранених під час збройних конфліктів воїнів. Його Івановський вважав одним з найважливіших питань права війни. У своїй дисертації вчений простежує історичний досвід правового становища хворих та поранених від час війни воїнів, санітарного персоналу від стародавніх Єгипту, Греції та Риму до скликання Женевської конференції 26 жовтня 1863 р. Далі науковець аналізує історію Женевської конвенції від часу її укладення 10/22 серпня 1864 р. до моменту написання дисертації. Главу ІІІ дисертації Івановський присвятив критичному розбору Женевської конвенції. Тут, крім аналізу питання про статус хворих та поранених воїнів, він розкриває питання про осіб, котрі надають допомогу хворим та пораненим воїнам, а саме про офіційний санітарний персонал, приватні товариства допомоги хворим та пораненим, про участь місцевих мешканців в наданні допомоги хворим та пораненим воїнам. Також ідеться про санітарні установи (лазарети) і про їх рухливість відносно військових підрозділів, котрих вони обслуговують; розглядається в гл. ІІІ дисертації і питання про розрізнювальний знак, запроваджений Женевською конвенцією (Червоний хрест). Женевську конвенцію автор називає найкращим пам’ятником перемоги гуманності та правосвідомості над грубою силою і свавіллям[11].

Праці

  • Ивановский И. А., канд. законоведения. Женевская конвенция 10 - 22 августа 1864 г.: Положительный международный закон об участии больных и раненых воинов во время войны. – Киев: В Университетской Типографии,1884. – 190 с.
  • Ивановский И. А. Определение, основные начала, задача и значение международного права. – Одесса, 1884.
  • Ивановский И. А. О подготовке лиц, посвящающих себя консульской карьере. – Одесса: Тип. «Новый телеграф», 1886. – 56 с.
  • Ивановский И. А. Взаимное содействие государств в производстве следствий по делам уголовным. – Одесса: Тип. "Одесский Вестник", 1889. – 150, II с.
  • Собрание действующих договоров заключенных Россией с иностранными державами. Recueil des traites en vigueur, counclus par la Russie aves les puissances etrangeres. / Сост. И. Ивановский. — Одесса: "Экономическая" типография, 1890. (в 2-х тт.)
  • Ивановский И. А., экстра-орд. проф. Женевская конвенция 10 (22) августа 1864 г. и право войны: Речь, произнесенная на акте в Императорском Новороссийском Университете 30 августа 1889 г. - Одесса: Тип. Штаба Одесского военного округа, 1891. – 108 с. (переглянути PDF - оригінал)
  • Ивановский И. А. Разбор сочинения проф. Н. Чижова «Право и его содержание по учению Лоренца фон-Штейна»: (В 2 ч. Одесса. 1889—1890 г.) / Проф. Новорос. ун-та И. А. Ивановский. — Санкт-Петербург: тип. В. С. Балашева, 1891. — 25 с.
  • Ивановский И. Конституционализм и князь Бисмарк: критический етюд // Вестник Европы: журнал истории, политики, литературы. Двадцать седьмой год. Книга 6-я. Июнь, 1892. – С. 613 – 653.
  • Ивановский И. А. Новый курс международного права (Даневский В. П. Пособие к изучению истории и систематики международного права. Критический этюд И. Ивановского). – Спб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1892. – 36 с.
  • Ивановский И. О значении в России иностранных судебных приговоров по уголовным делам// Право. – 1898. – № 1. Ст. 16 – 19; № 2. Ст. 9 – 16.
  • Ивановский И. А. Новая теория подданства: [Рец. на дис. В. М. Гессена "Подданство, его установление и прекращение". Т. 1. СПб., 1909.] // Вестник Европы. - СПб., 1910. - № 3.
  • Ивановский И. А. Опыт новых построений в области частного международного права в книге проф. А. А. Пиленко – Очерки по систематике частного международного права. - Спб. 1911 г.: Критический этюд / И.А. Ивановского, Заслуженного профессора Императорского С.-Петербургского Университета. – СПб.: Сенатская типография, 1911. – 30 с. – (Из «Журнала Министерства Юстиции» Ноябрь 1911 г.).

Примітки

  1. Грабарь В. Э. Материалы к истории литературы международного права в России (1647 – 1917). – М.: Изд. АН СССР, 1958. – 491 с.
  2. на тему "Женевская конвенция 10 (22) августа 1864 г.", опублікована в Києві 1884 р., і повторно в Одесі в 1891 р. під заголовком "Женевская конвенция 10 (22) августа 1864 г. и право войны: Речь, произнесенная на акте в Императорском Новороссийском Университете 30 августа 1889 г.".
  3. Дис. опублікована в: Записки Императорского Новороссийского университета. - Том 49. - Одесса, 1889. - С. 491 - 689 та окремим виданням.
  4. Кудінова Л. Ю. Івановський Ігнатій Олександрович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А - І. — 2-ге вид., доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — 512 с. — С. 483.
  5. Кудінова Л. Ю. Івановський Ігнатій Олександрович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А - І. — 2-ге вид., доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — 512 с. — С. 483.
  6. Санкт-Петербургский государственный университет. Деканы Юридического факультета
  7. Кудінова Л. Ю. Івановський Ігнатій Олександрович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А - І. — 2-ге вид., доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — 512 с. — С. 483.
  8. Отчет о состоянии и деятельности Императорского С.-Петербургского университета за 1910 год. Под редакцией заслуженного профессора И.А. Ивановского. С приложением речи заслуженного профессора Н.И. Веселовского. – СПб., 1911. – Приложение, с. 26.
  9. Отчет о состоянии и деятельности Императорского С.-Петербургского университета за 1910 год. Под редакцией заслуженного профессора И.А. Ивановского. С приложением речи заслуженного профессора Н.И. Веселовского. – СПб., 1911. – Приложение, с. 26.
  10. Грабарь В. Э. Материалы к истории литературы международного права в России (1647 – 1917). – М.: Изд. АН СССР, 1958. – 491 с.
  11. Див.: Ивановский И. А., экстра-орд. проф. Женевская конвенция 10 (22) августа 1864 г. и право войны: Речь, произнесенная на акте в Императорском Новороссийском Университете 30 августа 1889 г. - Одесса: Тип. Штаба Одесского военного округа, 1891. – 108 с. - С. 95.

Література

  • Грабарь В. Э. Материалы к истории литературы международного права в России (1647 – 1917). – М.: Изд. АН СССР, 1958. – 491 с.
  • Савчук К. О. Івановський Ігнатій Олександрович // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 618.
  • Кудінова Л. Ю. Івановський Ігнатій Олександрович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А - І. — 2-ге вид., доп. — Одеса: Астропринт, 2005. — 512 с. — С. 482 – 484.

Посилання