Київський вантажний тролейбус

Київські вантажні тролейбуси
Файл:КТГ-1 Львів.jpg
Виробництво
Проект, р. 1976
Випуск, роки 1978 — 1993
Екземпляри, шт КТГ1-9
Характеристики маси
Швидкісні характеристики
Місткість
Нормальна місткість
(5 чоловік/м²)
2-8
Повна місткість
(8 чоловік/м²)
9-10
Габаритні розміри
Довжина, мм 8-9.5 м
Ширина по молдінгу, мм 2340
Висота по даху, мм 670
Двигун
Потужність, кВт 110 (електродвигун), 95 (ДВС)
Напруга і ізоляція

Ки́ївський ванта́жний троле́йбус (КТГ) — марка вантажних автомашин-тролейвозів, що вироблялися на Київському заводі електротранспорту з 1978 по 1993 рік. Усього виготовлено із 400 машин КТГ різних модифікацій, близько 140 із них перебувають на території України, хоча більшість із них списано: нині не працюють через значну застарілість, серйозні технічні проблеми або непотрібність.

Історія

Проект випуску вантажних тролейбусів у Києві відносять приблизно до 1976 року. Прикладом послугував Ярославський моторний завод, що свого часу випускав тролейбуси марки «ЯТБ вантажний» із кузовами закритого вагонного типу та, в одній з модифікацій, із відкритим кузовом.

Серійно тролейбуси КТГ почали випускатися з 1978 року, набувши найбільшої популярності у містах Радянського Союзу, таких як Москва (нині 24 машини), Чебоксари, Алмати, Київ, Донецьк. Протягом 1980-х були створені нові моделі Київських вантажних тролейбусів: КТГ 2 (1980[1]), КТГ 4 (1982[2]) та КТГ 6 (1984), призначені для поливу автошляхів водою, вантажних цілей, ремонту доріг, контактних мереж або несправних пасажирських тролейбусів.

З 1990-х років виробництво КТГ припиняється через непотрібність даних машин та через їх застарілість. Додатковою причиною припинення виробництва стала і заміна вантажних тролейбусів вантажівками техобслуговування, які вільніш пересувалися, необмежені контактними мережами. А в 2000-их роках КТГ використовуються епізодично: часто списуються через застарілість (деяким з них по 30+ років), або простоюють непотрібні у тролейбусних депо, зрідка виїжджаючи на виклик.

Моделі та модифікації КТГ

КТГ-1

Докладніше: КТГ-1

Це 9-метровий вантажний тролейбус з кузовом фургонного типу, що випускався на Київському тролейбусному заводі з 1978 по 1991 роки. За основу кузова взято кузов тролейбуса ЗІУ-9[3].

Основним його призначенням було надання технічної допомоги зламаним пасажирським тролейбусам, проте він міг виконувати і інші, простіші, функції — наприклад, бути складом для їжі або підвозити легкі товари до магазинів.

Як і більшість вантажних тролейбусів, перша модель має як електромотор, так і дизельний двигун. Він починає працювати при значному відхиленні від контактних мереж або при їхній відсутності. У цього тролейбуса доволі великі штанги довжиною до 7 метрів, а максимальне відхилення від контактної мережі складає 5—7 метрів.

Кабіна водія повністю відокремлена від салону, у ній міститься два сидіння та невеликий багажний відсік для ремонтного обладнання . Панель приладів невелика. На ній міститься спідометр (остання позначка на ньому — «60 км/год»), вольтметр робочої напруги, включення/виключення фар, перемикач повороту і кнопка очищення скла склоочисниками . Двері відкриваються вручну. У салоні розміщені дві секції сидінь для робітників і пасажирів, тобто, одночасно тут може знаходитись до 8 чоловік. Також тут зазвичай зберігається обладнання для ремонту. У кабіну з салону ведуть розсувні ручні двері. Двері назовні знаходяться з лівого боку тролейбуса (вони вмонтовані з метою вивантаження великогабаритного обладнання). З лівого боку розташовано також паливний бак. Його місткість — 150 літрів. Максимальна швидкість тролейбуса — 53 км/год.[4]

Часто такі тролейбуси фарбуються як стандарті технічні машини — у яскравий жовто-червоний колір. Тролейбус має лише 8 габаритних вогнів — дві фари середньої потужності спереду і 6 фар ззаду. Робоча напруга на штангах — 550 вольт.

В Україні вантажних тролейбусів КТГ-1 96 штук, з яких 62 — списано[5], більша частина несписаних тролейбусів знаходиться у неробочому стані.

КТГ-2

Докладніше: КТГ-2

Вироблявся на Київському тролейбусному заводі з 1980 по 1993 роки[6]. Має відкритий кузов напівфургонного типу (така конструкція була побудована з метою перевезення негабаритних та довгих вантажів, наприклад дощок, дверей). Ці машини непридатні для зберігання їжі.

Тролейбус КТГ 2 з демонтованими штангами. Брянськ, 2005 рік

Найчастіше, КТГ-2 використовуються для буксування на жорсткому зчепленні пасажирських тролейбусів і мають більшу швидкість пересування, ніж КТГ-1 — 55-60 км/год.

Окрім відкритого кузова, КТГ-2 майже нічим не відрізняється за технічними характеристиками від попередника, КТГ-1. Довжина тролейбуса складає 9,2 м, ширина — 2,3 м, висота — 3.1 м. Штанги тролейбуса ста довшими, ніж у КТГ-1 через кріплення їх до кабіни. Їхня довжина складає до 10 метрів. Тролейбус також має дизельний двигун, при роботі якого розвиває швидкість до 70 км/год . Витрати палива складають 40 літрів на 100 кілометрів.

В Україні 37 таких тролейбусів, із них 21 — списаний[7]. Найбільше тролейбусів КТГ-2 у Вінниці та у Донецьку — по 5. У Вінниці усі 5 списано, у Донецьку 4 перебувають у робочому стані[7]. КТГ-2 також розповсюджені у містах Росії: Москві, Санкт-Петербурзі, Орлі, Саратові, Брянську, Пермі, Таганрозі, Воронежі, Чебоксарах.[7].

До міста Йошкар-Оли тролейбус КТГ-2 випуску 1986 року[8] був поставлений під номером «ТГ № 14», проте тривалий час не використовувався. Потім йому обрізали штанги і зробили з нього звичайну відкриту вантажівку і присвоїли автомобільний номер. Тролейбус-вантажівка мав сильно деградовану підвіску і низьку швидкість, через що отримав прізвисько «колоша». Згодом воно перейшло і на інші КТГ-2. Нині він і досі курсує містом, бував у Новочебоксарську та Нижньому Новгороді.[9]

КТГ-4

Докладніше: КТГ 4
Файл:KТГ 4.jpg
КТГ 4 у центрі міста. Мінськ, жовтень 2008 року

Випускався на Київському тролейбусному заводі з 1982 по 1992 роки.[10]. Це перший з КТГ, що має відкриті та великі вікна, оскільки розрахований для перевезення дев'яти пасажирів. Сидіння розташовані так, як і у пасажирському автобусі. Машина не обладнана для перевезення стоячих пасажирів. Кабіна водія не відокремлена від салону. Тролейбус не розрахований на перевезення вантажів. Його функції — працювати як рухома їдальня або магазин для робітників. КТГ-4 став мобільнішим і швидшим за попередників — він витрачає менше палива у режимі «дизель»; його максимальна швидкість на контактних мережах — 60 км/год, у дизельному режимі — 70 км/год. Ці тролейбуси також використовуються для зберігання продуктів у холодильниках і підігріву їжі на портативній плита (яка при потребі може виноситись назовні).

В Україні є 5 тролейбусів КТГ-4, з яких 1 списано[11]. 1 тролейбус перебуває у Мінську[11].

КТГ-6

Докладніше: КТГ-6
КТГ 6 у депо, Одеса, травень 2008 року

Випускався з 1984 по 1993 роки на Київському тролейбусному заводі.

Основна функція цього тролейбуса — поливати автошляхи водою, адже ця модель обладнана під поливомийну. Також застосовується як тролейбус техдопомоги і буксирувальник.[12] Тролейбус має двомісний оновлений салон (зокрема, оновлені крісла водія і пасажирів) і бак приблизно на 1000 літрів. Має ЛАЗівський кулер «Bosch». Максимальна швидкість в режимі електромотору — 55 км/год, у режимі «дизель» — 70 км/год.

Такі тролейбуси серійно не випускалися, і єдині зразки даної моделі працюють у Одесі під номерами ПМТ-1 і ПМТ-2 (акр. Поливомийний тролейбус).[13]. Одна модель КТГ-6 перебуває у Вінниці у непрацюючому стані під порядковим номером  «ПМТ».

Інші модифікації КТГ

  • КТГ-5 — вантажний тролейбус техдопомоги та технічного огляду контактних мереж, за конструкцією подібний до КТГ 1. Пофарбований у «технічні» кольори іноді на ньому написано «Техдопомога».
  • КТГ-7 — вантажний тролейбус, зроблений по принципу сідельного тягача, серійно не вироблявся. Один, списаний, перебуває у Львові .
  • КТГ-8 — тролейвоз-рефрижератор.
  • КТГ-9 — тролейвоз-самоскид, зроблений на манер дизель-тролейвоза.

Використання вантажних тролейбусів КТГ у країнах Пострадянського простору

Країна Місто Кількість КТГ 1 (списано) Кількість КТГ 2 (списано) Кількість КТГ 4 (списано) Кількість КТГ 6 (списано) Загальна кількість
Білорусь Мінськ 7 (2) 1 1 9 (2)
Грузія Сухумі 1 (1) 1 (1)
Казахстан Алмати 2 (1) 2 (1)
Караганда 1 (1) 1 (1)
Киргизстан Бішкек 1 1
Молдова Бєльці 1 (1) 1 (1)
Кишинів 1 1
Тирасполь 1 (1) 1 (1)
Росія Альметьєвськ 1 (1) 1 (1)
Армавір 1 1
Архангельськ 3 (3) 3 (3)
Астрахань 2 2
Брянськ 1 2 3
Волгоград 5 6 (1) 11 (1)
Вологда 1 (1) 1 (1)
Воронеж 2 (2) 2 (2) 4 (4)
Єкатеринбург 1 (1) 1 (1)
Іваново 3 (1) 3 (1)
Іжевськ 1 1
Йошкар-Ола 13 (12) 2 15 (12)
Казань 1 1
Кіров 2 (1) 2 (1)
Ковров 2 2
Кострома 1 1
Краснодар 1 (1) 1 2 (1)
Красноярськ 1 (1) 1 2 (1)
Курськ 1 1
Москва 14 (2) 8 (2) 1 23 (4)
Нижній Новгород 3 3
Омськ 1 1
Орел 3 (1) 2 5 (1)
Оренбург 1 (1) 1 (1)
Пенза 1 (1) 1 (1)
Перм 3 3
Петрозаводськ 1 (1) 1 (1)
Ростов-на-Дону 2 (1) 2 (1)
Рязань 2 (1) 2 (1)
Самара 2 (1) 1 3 (1)
Санкт-Петербург 19 (8) 9 (3) 28 (11)
Саратов 7 (2) 1 8 (2)
Ставрополь 1 (1) 1 (1) 2 (2)
Таганрог 1 (1) 1 (1)
Твер 1 2 (1) 3 (1)
Тольятті 5 (5) 5 (5)
Тула 1 (1) 1 (1)
Чебоксари 1 1
Челябінськ 9 (2) 1 (1) 10 (3)
Ярославль 1 1 2
Україна Алчевськ 1 1
Біла Церква 4 (2) 4 (2)
Вінниця 2 5 (5) 1 (1) 8 (6)
Горлівка 1 (1) 1 (1)
Дніпропетровськ 5 4 (1) 9 (1)
Донецьк 7 (2) 5 (1) 12 (3)
Житомир 2 2
Запоріжжя 3 2 (1) 5 (1)
Івано-Франківськ 1 1
Київ 28 (28) 4 (2) 32 (30)
Кіровоград 1 (1) 1 (1)
Краматорськ 1 1
Кременчук 2 2
Кривий Ріг 4 4
Крим 4 (3) 2 (1) 6 (4)
Луганськ 1 1
Луцьк 2 (2) 1 (1) 3 (3)
Львів 4 (2) 4 (2)
Макіївка 1 1
Маріуполь 2 1 3
Миколаїв 2 (1) 2 (1)
Одеса 2 (1) 2 (1) 3 (1) 2 9 (2)
Полтава 1 1
Рівне 1 (1) 1 (1)
Севастополь 3 (3) 1 (1) 4 (4)
Сєвєродонецьк 2 (1) 1 (1) 3 (2)
Суми 1 1
Тернопіль 1 (1) 2 (2) 3 (3)
Харків 5 (1) 5 (1)
Хмельницький 1 1 2
Черкаси 2 1 3
Чернівці 1 (1) 1 (1) 2 (2)
Чернігів 4 (2) 1 (1) 5 (3)

Примітки

  1. КТГ-2 випуску 1980
  2. КТГ-4 випуску 1982
  3. КТГ-1. Короткий опис моделі
  4. Російський КТГ-1. Технічні характеристики (рос.)
  5. Дані про тролейбуси КТГ-1 у містах України та СНД. Сайт «Городской электротранспорт» (укр.)(рос.)(англ.)(біл.)
  6. Рік випуску КТГ-2 на cars.collection.net
  7. а б в Дані про тролейбуси КТГ-2 у містах України та СНД. Сайт «Городской электротранспорт» (укр.)(рос.)(англ.)(біл.)
  8. Дані про тролейбуси КТГ-2 у містах Росії. Сайт «Городской электротранспорт». Йошкар-Ольська колоша № 14
  9. КТГ-2. Історія Йошкар-Ольської «колоші»
  10. Рік випуску КТГ-4 на cars.collection.net
  11. а б Дані про тролейбуси КТГ-4 у містах України та СНД. Сайт «Городской электротранспорт» (укр.)(рос.)(англ.)(біл.)
  12. КТГ-6 у Одесі. На ходу і виконує різні функції. Цікаві фото КТГ-6 у різному застосуванні
  13. Дані про тролейбуси КТГ-6 у містах України. Сайт «Городской электротранспорт» (укр.)(рос.)(англ.)(біл.)

Посилання