| Ця стаття є кандидатом у добрі статті. Обговорення номінації відбувається на сторінці пропозицій. |
| Київські вантажні тролейбуси | |
|---|---|
| Файл:КТГ-1 Львів.jpg | |
| Виробництво | |
| Проект, р. | 1976 |
| Випуск, роки | 1978 — 1993 |
| Екземпляри, шт | КТГ1-9 |
| Характеристики маси | |
| Швидкісні характеристики | |
| Місткість | |
| Нормальна місткість (5 чоловік/м²) |
2-8 |
| Повна місткість (8 чоловік/м²) |
9-10 |
| Габаритні розміри | |
| Довжина, мм | 8-9.5 м |
| Ширина по молдінгу, мм | 2340 |
| Висота по даху, мм | 670 |
| Двигун | |
| Потужність, кВт | 110 (електродвигун), 95 (ДВС) |
| Напруга і ізоляція | |
Ки́ївський ванта́жний троле́йбус (КТГ) — марка вантажних автомашин-тролейвозів, що вироблялися на Київському заводі електротранспорту з 1978 по 1993 рік. Усього виготовлено із 400 машин КТГ різних модифікацій, близько 140 із них перебувають на території України, хоча більшість із них списано: нині не працюють через значну застарілість, серйозні технічні проблеми або непотрібність.
Проект випуску вантажних тролейбусів у Києві відносять приблизно до 1976 року. Прикладом послугував Ярославський моторний завод, що свого часу випускав тролейбуси марки «ЯТБ вантажний» із кузовами закритого вагонного типу та, в одній з модифікацій, із відкритим кузовом.
Серійно тролейбуси КТГ почали випускатися з 1978 року, набувши найбільшої популярності у містах Радянського Союзу, таких як Москва (нині 24 машини), Чебоксари, Алмати, Київ, Донецьк. Протягом 1980-х були створені нові моделі Київських вантажних тролейбусів: КТГ 2 (1980[1]), КТГ 4 (1982[2]) та КТГ 6 (1984), призначені для поливу автошляхів водою, вантажних цілей, ремонту доріг, контактних мереж або несправних пасажирських тролейбусів.
З 1990-х років виробництво КТГ припиняється через непотрібність даних машин та через їх застарілість. Додатковою причиною припинення виробництва стала і заміна вантажних тролейбусів вантажівками техобслуговування, які вільніш пересувалися, необмежені контактними мережами. А в 2000-их роках КТГ використовуються епізодично: часто списуються через застарілість (деяким з них по 30+ років), або простоюють непотрібні у тролейбусних депо, зрідка виїжджаючи на виклик.
Це 9-метровий вантажний тролейбус з кузовом фургонного типу, що випускався на Київському тролейбусному заводі з 1978 по 1991 роки. За основу кузова взято кузов тролейбуса ЗІУ-9[3].
Основним його призначенням було надання технічної допомоги зламаним пасажирським тролейбусам, проте він міг виконувати і інші, простіші, функції — наприклад, бути складом для їжі або підвозити легкі товари до магазинів.
Як і більшість вантажних тролейбусів, перша модель має як електромотор, так і дизельний двигун. Він починає працювати при значному відхиленні від контактних мереж або при їхній відсутності. У цього тролейбуса доволі великі штанги довжиною до 7 метрів, а максимальне відхилення від контактної мережі складає 5—7 метрів.
Кабіна водія повністю відокремлена від салону, у ній міститься два сидіння та невеликий багажний відсік для ремонтного обладнання . Панель приладів невелика. На ній міститься спідометр (остання позначка на ньому — «60 км/год»), вольтметр робочої напруги, включення/виключення фар, перемикач повороту і кнопка очищення скла склоочисниками . Двері відкриваються вручну. У салоні розміщені дві секції сидінь для робітників і пасажирів, тобто, одночасно тут може знаходитись до 8 чоловік. Також тут зазвичай зберігається обладнання для ремонту. У кабіну з салону ведуть розсувні ручні двері. Двері назовні знаходяться з лівого боку тролейбуса (вони вмонтовані з метою вивантаження великогабаритного обладнання). З лівого боку розташовано також паливний бак. Його місткість — 150 літрів. Максимальна швидкість тролейбуса — 53 км/год.[4]
Часто такі тролейбуси фарбуються як стандарті технічні машини — у яскравий жовто-червоний колір. Тролейбус має лише 8 габаритних вогнів — дві фари середньої потужності спереду і 6 фар ззаду. Робоча напруга на штангах — 550 вольт.
В Україні вантажних тролейбусів КТГ-1 96 штук, з яких 62 — списано[5], більша частина несписаних тролейбусів знаходиться у неробочому стані.
Вироблявся на Київському тролейбусному заводі з 1980 по 1993 роки[6]. Має відкритий кузов напівфургонного типу (така конструкція була побудована з метою перевезення негабаритних та довгих вантажів, наприклад дощок, дверей). Ці машини непридатні для зберігання їжі.
Найчастіше, КТГ-2 використовуються для буксування на жорсткому зчепленні пасажирських тролейбусів і мають більшу швидкість пересування, ніж КТГ-1 — 55-60 км/год.
Окрім відкритого кузова, КТГ-2 майже нічим не відрізняється за технічними характеристиками від попередника, КТГ-1. Довжина тролейбуса складає 9,2 м, ширина — 2,3 м, висота — 3.1 м. Штанги тролейбуса ста довшими, ніж у КТГ-1 через кріплення їх до кабіни. Їхня довжина складає до 10 метрів. Тролейбус також має дизельний двигун, при роботі якого розвиває швидкість до 70 км/год . Витрати палива складають 40 літрів на 100 кілометрів.
В Україні 37 таких тролейбусів, із них 21 — списаний[7]. Найбільше тролейбусів КТГ-2 у Вінниці та у Донецьку — по 5. У Вінниці усі 5 списано, у Донецьку 4 перебувають у робочому стані[7]. КТГ-2 також розповсюджені у містах Росії: Москві, Санкт-Петербурзі, Орлі, Саратові, Брянську, Пермі, Таганрозі, Воронежі, Чебоксарах.[7].
До міста Йошкар-Оли тролейбус КТГ-2 випуску 1986 року[8] був поставлений під номером «ТГ № 14», проте тривалий час не використовувався. Потім йому обрізали штанги і зробили з нього звичайну відкриту вантажівку і присвоїли автомобільний номер. Тролейбус-вантажівка мав сильно деградовану підвіску і низьку швидкість, через що отримав прізвисько «колоша». Згодом воно перейшло і на інші КТГ-2. Нині він і досі курсує містом, бував у Новочебоксарську та Нижньому Новгороді.[9]
Випускався на Київському тролейбусному заводі з 1982 по 1992 роки.[10]. Це перший з КТГ, що має відкриті та великі вікна, оскільки розрахований для перевезення дев'яти пасажирів. Сидіння розташовані так, як і у пасажирському автобусі. Машина не обладнана для перевезення стоячих пасажирів. Кабіна водія не відокремлена від салону. Тролейбус не розрахований на перевезення вантажів. Його функції — працювати як рухома їдальня або магазин для робітників. КТГ-4 став мобільнішим і швидшим за попередників — він витрачає менше палива у режимі «дизель»; його максимальна швидкість на контактних мережах — 60 км/год, у дизельному режимі — 70 км/год. Ці тролейбуси також використовуються для зберігання продуктів у холодильниках і підігріву їжі на портативній плита (яка при потребі може виноситись назовні).
В Україні є 5 тролейбусів КТГ-4, з яких 1 списано[11]. 1 тролейбус перебуває у Мінську[11].
Випускався з 1984 по 1993 роки на Київському тролейбусному заводі.
Основна функція цього тролейбуса — поливати автошляхи водою, адже ця модель обладнана під поливомийну. Також застосовується як тролейбус техдопомоги і буксирувальник.[12] Тролейбус має двомісний оновлений салон (зокрема, оновлені крісла водія і пасажирів) і бак приблизно на 1000 літрів. Має ЛАЗівський кулер «Bosch». Максимальна швидкість в режимі електромотору — 55 км/год, у режимі «дизель» — 70 км/год.
Такі тролейбуси серійно не випускалися, і єдині зразки даної моделі працюють у Одесі під номерами ПМТ-1 і ПМТ-2 (акр. Поливомийний тролейбус).[13]. Одна модель КТГ-6 перебуває у Вінниці у непрацюючому стані під порядковим номером «ПМТ».
| Країна | Місто | Кількість КТГ 1 (списано) | Кількість КТГ 2 (списано) | Кількість КТГ 4 (списано) | Кількість КТГ 6 (списано) | Загальна кількість |
| Білорусь | Мінськ | 7 (2) | 1 | 1 | 9 (2) | |
| Грузія | Сухумі | 1 (1) | 1 (1) | |||
| Казахстан | Алмати | 2 (1) | 2 (1) | |||
| Караганда | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Киргизстан | Бішкек | 1 | 1 | |||
| Молдова | Бєльці | 1 (1) | 1 (1) | |||
| Кишинів | 1 | 1 | ||||
| Тирасполь | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Росія | Альметьєвськ | 1 (1) | 1 (1) | |||
| Армавір | 1 | 1 | ||||
| Архангельськ | 3 (3) | 3 (3) | ||||
| Астрахань | 2 | 2 | ||||
| Брянськ | 1 | 2 | 3 | |||
| Волгоград | 5 | 6 (1) | 11 (1) | |||
| Вологда | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Воронеж | 2 (2) | 2 (2) | 4 (4) | |||
| Єкатеринбург | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Іваново | 3 (1) | 3 (1) | ||||
| Іжевськ | 1 | 1 | ||||
| Йошкар-Ола | 13 (12) | 2 | 15 (12) | |||
| Казань | 1 | 1 | ||||
| Кіров | 2 (1) | 2 (1) | ||||
| Ковров | 2 | 2 | ||||
| Кострома | 1 | 1 | ||||
| Краснодар | 1 (1) | 1 | 2 (1) | |||
| Красноярськ | 1 (1) | 1 | 2 (1) | |||
| Курськ | 1 | 1 | ||||
| Москва | 14 (2) | 8 (2) | 1 | 23 (4) | ||
| Нижній Новгород | 3 | 3 | ||||
| Омськ | 1 | 1 | ||||
| Орел | 3 (1) | 2 | 5 (1) | |||
| Оренбург | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Пенза | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Перм | 3 | 3 | ||||
| Петрозаводськ | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Ростов-на-Дону | 2 (1) | 2 (1) | ||||
| Рязань | 2 (1) | 2 (1) | ||||
| Самара | 2 (1) | 1 | 3 (1) | |||
| Санкт-Петербург | 19 (8) | 9 (3) | 28 (11) | |||
| Саратов | 7 (2) | 1 | 8 (2) | |||
| Ставрополь | 1 (1) | 1 (1) | 2 (2) | |||
| Таганрог | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Твер | 1 | 2 (1) | 3 (1) | |||
| Тольятті | 5 (5) | 5 (5) | ||||
| Тула | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Чебоксари | 1 | 1 | ||||
| Челябінськ | 9 (2) | 1 (1) | 10 (3) | |||
| Ярославль | 1 | 1 | 2 | |||
| Україна | Алчевськ | 1 | 1 | |||
| Біла Церква | 4 (2) | 4 (2) | ||||
| Вінниця | 2 | 5 (5) | 1 (1) | 8 (6) | ||
| Горлівка | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Дніпропетровськ | 5 | 4 (1) | 9 (1) | |||
| Донецьк | 7 (2) | 5 (1) | 12 (3) | |||
| Житомир | 2 | 2 | ||||
| Запоріжжя | 3 | 2 (1) | 5 (1) | |||
| Івано-Франківськ | 1 | 1 | ||||
| Київ | 28 (28) | 4 (2) | 32 (30) | |||
| Кіровоград | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Краматорськ | 1 | 1 | ||||
| Кременчук | 2 | 2 | ||||
| Кривий Ріг | 4 | 4 | ||||
| Крим | 4 (3) | 2 (1) | 6 (4) | |||
| Луганськ | 1 | 1 | ||||
| Луцьк | 2 (2) | 1 (1) | 3 (3) | |||
| Львів | 4 (2) | 4 (2) | ||||
| Макіївка | 1 | 1 | ||||
| Маріуполь | 2 | 1 | 3 | |||
| Миколаїв | 2 (1) | 2 (1) | ||||
| Одеса | 2 (1) | 2 (1) | 3 (1) | 2 | 9 (2) | |
| Полтава | 1 | 1 | ||||
| Рівне | 1 (1) | 1 (1) | ||||
| Севастополь | 3 (3) | 1 (1) | 4 (4) | |||
| Сєвєродонецьк | 2 (1) | 1 (1) | 3 (2) | |||
| Суми | 1 | 1 | ||||
| Тернопіль | 1 (1) | 2 (2) | 3 (3) | |||
| Харків | 5 (1) | 5 (1) | ||||
| Хмельницький | 1 | 1 | 2 | |||
| Черкаси | 2 | 1 | 3 | |||
| Чернівці | 1 (1) | 1 (1) | 2 (2) | |||
| Чернігів | 4 (2) | 1 (1) | 5 (3) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київський вантажний тролейбус |
