Кубок африканських націй 2006 | |||
---|---|---|---|
| |||
Організатор: | ![]() | ||
Проходив: | 20 січня — 10 лютого 2006 | ||
Учасників: | 16 (у кваліфікації 51) | ||
Стадіони: | 6 стадіонів в 4 містах | ||
Результати | |||
![]() |
![]() | ||
![]() |
![]() | ||
![]() |
![]() | ||
![]() |
![]() | ||
Статистика | |||
Матчів: | 32 | ||
Голів: | 73 (2.28 за матч) | ||
Глядачів: | |||
Найкращий бомбардир: | ![]() | ||
Найкращий гравець: | ![]() |
Кубок африканських націй 2006 року — 25-та континентальна футбольна першість, організована Африканською конфедерацією футболу. Змагання проходили з 20 січня до 10 лютого 2006 року у Єгипті. Шістнадцять команд, включаючи господаря турніру, збірну Єгипту, змагалися спочатку у груповому турнірі, а потім у матчах на вибування за титул футбольного чемпіона Африки. Всього було зіграно 32 матчі, в яких забито 73 м’ячі (в середньому по 2,28 м’яча за матч).
Єгипет здобув чемпіонський титул, п’ятий у своїй історії, перемігши в серії післяматчевих пенальті збірну Кот-д’Івуару з рахунком 4:2, третє місце, як і на попередньому турнірі в 2004 році, посіла Нігерія. Найкращим бомбардиром турніру став камерунець Самуель Етоо, гравець іспанської «Барселони», який забив п’ять м’ячів. Найкращим гравцем турніру був визнаний єгиптянин Ахмед Хассан.
Кваліфікаційний турнір Кубка Африки проводився спільно з кваліфікацією до чемпіонату світу 2006 року; до фінального розіграшу Кубка Африки потрапляли три кращі команди з кожної кваліфікаційної групи. Лівія, яка посіла у групі четверте місце, пройшла кваліфікацію завдяки тому, що третє місце в її групі зайняв Єгипет, який до Кубка Африки потрапляв автоматично як країна-господар.
Єгипет, який уже був господарем Кубків Африки 1959, 1974 і 1986 років, приймав континентальну першість вчетверте. Матчі тритижневого турніру проходили на стадіонах Каїра, Александрії, Порт-Саїда та Ісмаїлії. Всі ці міста розташовані на півночі країни довкола нільської дельти. Збірна Єгипту брала участь у розіграші Кубка Африки у двадцятий раз, встановивши таким чином рекорд кількості появ у фінальних змаганнях континентальної першості. Напередодні цього турніру рекорд кількості здобутих чемпіонських титулів поділяли три команди — Гана, Єгипет та Камерун — що досі ставали чемпіонами Африки по чотири рази.
Офіційним талісманом турніру став нільський крокодил на ймення Кроконіл, одягнений у строкате давньоєгипетське вбрання і корону фараонів Верхнього і Нижнього Єгипту, з червоно-біло-чорним триколором єгипетського прапора на череві.[1]
Кубок африканських націй 2006 року дав шанс визнаним фаворитам африканського футболу — збірним Єгипту, Камеруну, Марокко, Нігерії, Південної Африки та Сенегалу, якім цього разу не вдалося потрапити до чемпіонату світу, реабілітуватися в матчах проти дебютантів світової першості — збірних Анголи, Гани, Кот-д’Івуару і Того, які літом того ж року мали представляти Африканський континент на чемпіонаті світу у Німеччині.
Економічний ефект від проведення турніру був істотним для Африки, але дуже скромним в порівнянні з доходами, які приносять континентальні першості у сусідній Європі. Телекомпанії заплатили за право трансляції матчів Кубка 5 млн. євро. Для порівняння — продаж прав на телетрансляцію матчів європейського чемпіонату 2004 року у Португалії принесла організаторам 550 млн. євро.
Премії, які сплачувались командам-учасницям, складали від 100 тис. євро команді, яка не вийшла за межі групового турніру, до 300 тис. чемпіону Африки. Для порівняння: на чемпіонаті Європи 2004 року премія за участь у фінальному розіграші складала 3,5 млн. євро.
Вхідні квітки на матчі Кубка коштували від 10 єгипетських фунтів (1,43 євро) до 900 фунтів (85,94 євро); їхня ціна значно варіювалася залежно від стадіону та матчу.
Спортивний телеканал «Євроспорт» здійснював прямі трансляції 27 з 32 матчів Кубка на країни Європи, Північної Африки і Близького Сходу дев’ятнадцятьма різними мовами. В арабських країнах усі 32 матчі транслювалися телекомпаніями «Аль-Джазіра-Спорт» і АРТ.
Єгипетський оргкомітет відібрав для проведення матчів континентальної першості шість стадіонів: два у Каїрі, два в Александрії і по одному в Порт-Саїді та Ісмаїлії. Матч відкриття турніру між господарем чемпіонату Єгиптом і збірною Лівії і фінальний матч проходили на столичному стадіоні «Каїро-Інтернешнл» місткістю 74 100 глядачів. Місткість решти стадіонів принаймні вдвічі менша.
Викликання африканських футболістів до збірних своїх країн для участі в Кубку Африки створило додаткові труднощі для європейських футбольних клубів, які, і без того відчуваючи значні проблеми з комплектацією через підготовку збірних до чемпіонату світу, що мав відбуватися влітку того же року, до трьох тижнів поспіль мусили обходитися без значної кількості своїх африканських гравців. Незважаючи на протести, Африканська конфедерація футболу продовжувала наполягати на збереженні традиційної дворічної періодичності розіграшів африканської першості.
В розіграші Кубка Африки 2006 року взяли участь чотири гравця чемпіонату України: гвінеєць Ісмаель Бангура з київського «Динамо», нігерійці Айла Юсуф (також з «Динамо») і Джуліус Агахова з донецького «Шахтаря», а також гравець полтавської «Ворскли» і збірної Тунісу Суфіане Мелліті. Чемпіонат Росії на Кубку Африки представляли також чотири гравця: ганці Баба Адаму з самарських «Крил Рад» і Ларьєа Кінгстон з грозненського «Терека» і нігерійці Йозеф Енакаріре з московського «Динамо» і Чіді Одіа з «ЦСКА». Переважна більшість гравців цього розіграшу Кубка Африки представляли клуби вищого дивізіону чемпіонатів Англії і Франції.
Максимальна кількість гравців, заявлених для участі у змаганнях, на цьому чемпіонаті була збільшена з 22 до 23.
Вперше в історії розіграшів Кубків Африки для визначення учасників фінальних змагань були використані результати кваліфікаційного турніру зони КАФ до чемпіонату світу. Тоді як до світової першості потрапляли лише найкращі команди кваліфікаційних груп, до участі в Кубку Африки допускалися три кращі команди з кожної групи. Єдиним винятком стала Лівія; вона посіла в групі четверте місце, але внаслідок того, що Єгипет, якій зайняв в тій же групі третю позицію, кваліфікувався автоматично як господар турніру, також потрапила до фінального розіграшу.
Рішення про об’єднання кваліфікаційних турнірів Кубка Африки і чемпіонату світу було поступкою КАФ гравцям африканських збірних, більша частина яких грає в європейських клубах з і без того насиченим ігровим календарем.
Кубок Африки 2006 став першим розіграшем континентальної першості, на якому поточний чемпіон Африки мав проходити кваліфікацію разом з іншими учасниками; право автоматичної кваліфікації віднині надавалося лише команді країни-господаря турніру. Туніс, чемпіон Африки 2004 року, відмінно відіграв кваліфікаційний турнір, посівши перше місце у групі 5 і здобувши місце у фінальних змаганнях як Кубка Африки, так і чемпіонату світу.
За результатами кваліфікації місце у фінальному розіграші здобули такі команди:
Команда | Кваліфікація | Вкотре | Востаннє | Найкраще |
---|---|---|---|---|
![]() |
Кваліфікований автоматично як господар | 20 (12 поспіль) | 2004 | 4-разовий чемпіон |
![]() |
Група 3 — 1-е місце | 16 | 2002 | чемпіон (1992) |
![]() |
Група 2 — 1-е місце | 15 | 2002 | 4-разовий чемпіон |
![]() |
Група 2 — 2-е місце | 15 (8 поспіль) | 2004 | 2-разовий чемпіон |
![]() |
Група 3 — 2-е місце | 14 (6 поспіль) | 2004 | 4-разовий чемпіон |
![]() |
Група 4 — 2-е місце | 14 (4 поспіль) | 2004 | 2-разовий чемпіон |
![]() |
Група 1 — 3-е місце | 12 | 2002 | друге місце |
![]() |
Група 5 — 2-е місце | 12 (5 поспіль) | 2004 | чемпіон (1976) |
![]() |
Група 5 — 1-е місце | 12 (7 поспіль) | 2004 | чемпіон (2004) |
![]() |
Група 1 — 2-е місце | 10 (4 поспіль) | 2004 | друге місце |
![]() |
Група 1 — 1-е місце | 10 | 2002 | груповий турнір |
![]() |
Група 5 — 3-е місце | 8 (2 поспіль) | 2004 | друге місце |
![]() |
Група 2 — 3-е місце | 6 (6 поспіль) | 2004 | чемпіон (1996) |
![]() |
Група 4 — 1-е місце | 3 | 1998 | груповий турнір |
![]() |
Група 4 — 3-е місце | 2 (2 поспіль) | 2004 | груповий турнір |
![]() |
Група 3 — 4-е місце | 2 | 1982 | друге місце |
Жеребкування Кубка африканських націй 2006 відбулося 20 жовтня 2005 року в Каїрі.
Перед жеребкуванням команди були розподілені по чотирьом кошикам згідно їхнього поточного рейтингу. При визначенні рейтингу враховувались результати команд, показані на трьох попередніх розіграшах Кубка Африки 2000, 2002 і 2004 років.
Таким чином, кошики для жеребкування набрали наступного вигляду:
Групи формувалися шляхом випадкового вибору по одній команді з кожного кошика. Таким чином рівні по силі команди мали бути рознесені по різним групам. Організатор турніру Єгипет був без жеребкування поміщений до групи А; поточний чемпіон Туніс — до групи C.
В результаті жеребкування склад груп набув наступного вигляду:
Група A | Група B | Група C | Група D | |
---|---|---|---|---|
Кошик 1 | ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Кошик 2 | ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Кошик 3 | ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Кошик 4 | ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
У фінальному розіграші Кубка африканських націй 2006 року брали участь 16 команд. Розіграш складався з групового турніру і матчів на вибування. Всього було зіграно 32 матчі, в яких було забито 73 голи.
В груповому турнірі 16 команд-учасниць були розбиті на чотири групи (позначені латинським літерам A, B, C і D); всередині групи кожна команда грала один матч з кожною іншою. За перемогу в матчі групового турніру команда здобувала три очка, за нічию — одне очко, наразі поразки команда не здобувала очок. Команди посідали місця в турнірній таблиці згідно з кількістю набраних очок. Наразі рівності кількості очок, набраних кількома командами, для визначення кращої застосовувалися такі критерії в такому порядку:
Завершальна фаза змагань складалася з чотирьох чвертьфіналів, двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу. На цьому етапі, наразі якщо основний час матчу (90 хвилин) закінчується внічию, команди грають два додаткових 15-хвилинних тайми. Якщо протягом цього часу жодна команда не здобуває переваги, влаштовується серія післяматчевих пенальті. Правило «срібного голу» (наступника «золотого голу»), скасоване ФІФА в 2002 році, на Кубку Африки 2006 вже не застосовувалося.
Церемонія відкриття змагань відбулася за кілька годин до першого матчу на столичному стадіоні «Каїро Інтернешнл» в присутності 70 000 глядачів. В театралізованій виставі зображувалися сценки з єгипетської історії. Нішам Аббас і Саміра Саїд виконали офіційну пісню чемпіонату, після чого президент Єгипту Хосні Мубарак проголосив чемпіонат Африки 2006 відкритим. По завершенню церемонії відбувся перший матч турніру між командами Єгипту і Лівії.
|
|
Єгипет блискуче почав виступ на Кубку Африки перемогою 3:0 над збірною Лівії. Матч відкриття чемпіонату на столичному стадіоні «Каїро Інтернешнл» спостерігали 70000 глядачів. Хассан Мідо з англійського «Тоттенхем Хотспур» забив перший м’яч на чотирнадцятій хвилині. Восьма хвилинами пізніше Мохамед Або Трека після штрафного удару зробив рахунок 2:0; третій гол забив Ахмед Хассан.
Другий матч проти збірної Марокко закінчився нульовою нічиєю; в третьому матчі Єгипет, завдяки перемозі над вже гарантувавшим собі місце у чвертьфіналі Кот-д’Івуаром, посів перше місце в групі і здобув право продовжити змагання.
Збірна Кот-д’Івуару першою в групі здобула місце у чвертьфіналі. Нападник лондонського «Челсі» Дідьє Дрогба забив з пенальті єдиний м’яч в матчі проти Марокко (1:0), а також другий, переможний м’яч в матчі проти збірної Лівії (2:1). Завдяки двом перемогам Кот-д’Івуар достроково здобув собі місце у чвертьфіналі, і поразка 1:3 від Єгипту в останньому матчі вже не могла нічого змінити.
Збірна Марокко не забила жодного м’яча на цьому турнірі. Після поразки 0:1 від Кот-д’Івуару в першому матчі і двох нульових нічиїх фіналіст попереднього Кубка Африки 2004 був змушений завершити змагання і повернутись додому.
Лівія не піднесла решті учасників групи A ніяких сюрпризів; здобувши єдине очко завдяки нульовій нічиїй з Марокко, лівійці закінчили турнір на останньому місці у групі.
|
|
Камерун здобув місце у чвертьфіналі вже після двох ігор: проти Анголи (3:0) і Того (2:0). Матч проти Того став 25-м матчем Кубків Африки для камерунця Рігоберта Сонга, який таким чином побив рекорд Алена Гуамене, що відіграв на позиції воротаря збірної Кот-д’Івуару 24 матчі континентальної першості. Дуже добру продуктивність демонстрував нападник іспанської «Барселони» Самуель Етоо, який забив п’ять м’ячів (три з яких в матчі проти Анголи).
ДР Конго після перемоги 1:0 над Того, нульової нічиєї з Анголою і поразки 0:2 від Камеруну набрала однакову кількість очок з Анголою і потрапила до чвертьфіналів завдяки кращій різниці забитих і пропущених м’ячів.
Ангола, яка літом 2006 року мала вперше взяти участь у чемпіонаті світу, на Кубку Африки не зуміла вийти за межі групового турніру. Набравши однакову кількість очок з ДР Конго, вона посіла лише третє місце в групі через гіршу різницю забитих і пропущених м’ячів; для випередження ДР Конго їй бракувало лише одного забитого м’яча. У складі ангольців найбільш успішно діяв нападник Амаду Флавіу, який забив три м’яча.
Того, також майбутній дебютант світової першості, програла всі три матчі і закінчила змагання, не набравши жодного очка. Приклад Того показав, що команда, якій вдалося пройти кваліфікацію до чемпіонату світу, не обов’язково належить до числа найсильніших команд континенту. Тоголезці показали дуже невиразну гру, в перших двох матчах не забивши жодного гола і програвши обидві зустрічі з рахунком 0:2. Збірній Того вдалося забити лише в останньому матчі проти Анголи, в якому вона, однак, зазнала поразки з рахунком 2:3. Незважаючи на успішну кваліфікацію країни до чемпіонату світу, після провального виступу збірної на Кубку Африки 14 лютого 2006 року футбольна федерація Того прийняла рішення про звільнення нігерійця Стівена Кеші з посади головного тренера збірної.[3][4]
|
|
Збірна Гвінеї стала однією з найбільших несподіванок групового турніру. Почавши груповий турнір з перемоги 2:0 над Південною Африкою, вона після цього перемогла Замбію 2:1, а в останньому матчі розгромила з рахунком 3:0 переможця попереднього Кубка Африки і учасника світової першості 2006 року збірну Тунісу. Не втративши у груповому турнірі жодного очка, збірна Гвінеї вийшла у чвертьфінал з першого місця у групі. У складі гвінейців виділявся Пабло Тіам з німецького «Вольфсбурга», визнаний найкориснішим гравцем команди; найкращім бомбардиром збірної став Паскаль Фендуно з французького «Сент-Етьєна», який забив у групових матчах три м’яча (всього на чемпіонаті чотири).
Туніс виграв перші два матчі проти Замбії (4:1) і Південної Африки (2:0), достроково здобувши місце у чвертьфіналах. Найпомітнішим у складі Тунісу був Франсілеудо Сантос, чотири голи якого зробили вирішальний внесок в дострокове здобуття Тунісом місця у плей-оф. В останньому матчі тренер збірної Роже Лемер вирішив дати найкращім гравцям відпочити перед чвертьфіналами, внаслідок чого Туніс крупно програв Гвінеї (0:3) і посів у групі друге місце.
Замбія програла два перших матчі проти Тунісу (1:4) і Гвінеї (0:2) і втратила шанси на вихід до чвертьфіналу; в останньому матчі вона, однак, зуміла перемогти Південну Африку з мінімальним рахунком 1:0.
Виступ Південної Африки на Кубку Африки 2006 року став цілковитим провалом: господарі чемпіонату світу 2010 року програли усі три матчі групового турніру, не забивши жодного м’яча. Тимчасовий тренер південноафриканців Тед Думітру був звільнений з посади в день повернення команди з Каїру додому.[5]
|
|
Збірна Нігерії під керівництвом Крістіана Чукву відмінно відіграла груповий турнір, не втративши жодного очка і пропустивши лише один м’яч, і пройшла до чвертьфіналу с першого місця у групі.
За друге місце в цій групі розгорнулася запекла боротьба; три команди здобули однакову кількість очок, і для визначення другого чвертьфіналіста прийшлося застосовувати допоміжні критерії. В результаті до чвертьфіналу потрапила збірна Сенегалу. Сенегал здобув лише одну перемогу в першому груповому матчі проти Зімбабве, а два інші програв, але завдяки нульовій різниці забитих і пропущених м’ячів випередив суперників і посів друге місце в групі.
Збірній Гани, дебютанту чемпіонату світу 2006 року, бракувало лише одного забитого м’яча, щоб зрівнятися з Сенегалом; в цьому разі Гана мала би перевагу завдяки перемозі над Сенегалом у двосторонній зустрічі. Однак в результаті Гана, в минулому чотириразовий чемпіон Африки, посіла в турнірній таблиці третє місце і закінчила виступи на Кубку Африки.
Зімбабве, яка лише вдруге брала участь в континентальній першості, програла перші два матчі групового турніру і перемогла лише в останньому проти збірної Гани; вона, як і Гана з Сенегалом, набрала три очка, але через велику кількість пропущених м’ячів опинилася на останній позиції в турнірній таблиці.
В групах C і D жодний матч групового турніру не закінчився внічию.
|
Чемпіон Африки 2006![]() Єгипет (5-й титул) |
Збірна Єгипту не мала майже ніяких проблем з потраплянням до півфіналу у матчі проти ДР Конго. На 33 хвилині єгиптянин Ахмед Хассан відкрив рахунок, забивши пенальті. На 40-й хвилині Хоссам Хассан забив другий м’яч. Перед самою перервою розрив скоротився завдяки автоголу Абдельзахера Ель-Сакки. У другому таймі Емад Мотеаб зробив рахунок 3:1; фінальну крапку в цьому матчі поставив знову Ахмед Хассан, забивши на 88 хвилині зі штрафного. Матч закінчився з рахунком 4:1; усі голи в цьому матчі забили єгиптяни.
Матч Гвінея — Сенегал став 39-ю зустріччю в історії збірних двох сусідніх держав. Гвінейці відкрили рахунок в першому таймі, в другому таймі сенегальці його зрівняли. Переможний гол був забитий сенегальцем Тамаду Ніангом на 83-й хвилині. Вже по закінченні основних 90 хвилин матчу, на третій хвилині доданого арбітром часу, сенегальці забили третій м’яч; гвінейці скоротили розрив вже двома хвилинами пізніше, але на те, щоб відігратись, часу вже не залишалося; Сенегал переміг з рахунком 3:2 і вийшов у півфінал.
Основний час матчу Камерун — Кот-д’Івуар завершився нульовою нічиєю; в першому додатковому таймі команди обмінялися голами, і рахунок залишився 1:1 до кінця додаткового часу. В надзвичайно тривалій серії післяматчевих пенальті вирішальним для визначення переможця став промах капітана камерунців Самуеля Етоо при пробитті дванадцятого удару; на відміну від нього Дідьє Дрогба не промахнувся, і Кот-д’Івуар переміг з остаточним рахунком 12:11 і вийшов у півфінал.
Два фаворита змагань і претенденти на чемпіонський титул, збірні Тунісу і Нігерії, зустрілися вже у чвертьфінальному матчі. Вже на п’ятій хвилині матчу нігерієць Нсофор Обінна вивів свою команду вперед. На 15-й хвилині в нігерійському штрафному майданчику були порушені правила проти туніського нападника Зіада Джазірі, але Жозе Клейтону реалізувати пенальті не вдалося. На 49-й хвилині в нігерійські ворота вцілив туніський захисник Карім Хагі, зрівнявши рахунок. Після цього обидві команди грали дуже розважливо і обережно, і по закінченні основного і додаткового часу матчу нічийний рахунок не змінився. За результатами серії післяматчевих пенальті Нігерія перемогла з остаточним рахунком 6:5.
В першому півфіналі, де зустрілися команди Єгипту і Сенегалу, сильнішою виявилася команда господарів турніру. Перший гол забив з пенальті капітан єгиптян Ахмед Хассан на 37-й хвилині матчу після того, як сенегальський захисник зіграв в обороні рукою. Після перерви сенегальці пожвавили гру і вже на 52-й хвилині Мамаду Ніанг зрівняв рахунок, але розвинути перевагу вони не зуміли і помітно знизили темп, давши єгиптянам схаменутись. На 75-й хвилині тренер єгиптян Хасан Шегата вирішив ризикнути, замінивши лідера єгипетської атаки Хоссама Мідо на Амра Закі. Ця заміна супроводжувалася скандалом: Мідо відмовився покинути поле і вступив з тренером у неподобну суперечку; лише завдяки втручанню Хоссама Хассана словесна суперечка не переросла у бійку. Вболівальники, втомлені паузою у грі, почали скандувати «Геть!» на адресу Мідо.[6] В результаті цього ганебного інциденту Мідо не вийшов на поле у фінальному матчі, а після турніру був дискваліфікований Єгипетською футбольною асоціацією на шість місяців.[7]
Амр Закі, вийшовши на заміну, практично відразу виправдав сподівання тренера і на 80-й хвилині забив гол, який приніс єгиптянам перемогу в цьому матчі. Сенегальці могли відігратись на останній хвилині, коли в єгипетському штрафному майданчику був збитий з ніг Ель-Хаджи Діуф, але призначити пенальті у ворота господарів турніру на останній хвилині півфінального матчу арбітр не рішився. Єгипет переміг з рахунком 2:1 і вийшов у фінал.
На відміну від першого другий півфінал, в якому грали команди Нігерії і Кот-д’Івуару, був бідний подіями, оскільки обидві команди робили акцент на обороні і грали дуже розважливо. Дідьє Дрогба на початку другого тайму забив єдиний гол в цьому матчі, який вперше за десять років вивів команду Кот-д’Івуару у фінал Кубка Африки.
В матчі за третє місце Нігерія перемогла Сенегал з рахунком 1:0; єдиний гол в цьому матчі забив на 79-й хвилині Гарба Лаваль. Це був 103-й гол, забитий на африканських першостях збірною Нігерії, яка стала другою командою, що подолала символічний рубіж в 100 голів на кубках Африки, посівши за цим показником друге місце після збірної Єгипту (123 м’яча станом на закінчення цього розіграшу).
Пенальті | |||
Ахмед Хассан: забив Мохаммед Абдельвахаб: забив Абдельхалім Алі: промахнувся Амр Закі: забив Мохамед Абутрейка: забив |
4:2 | Дідьє Дрогба: Ель-Хадарі перехопив Коло Туре: забив Бакарі Коне: Ель-Хадарі перехопив Еммануель Ебуе: забив |
Основний та додатковий час фінального матчу Єгипет — Кот-д’Івуар закінчився нульовою нічиєю, і чемпіон Африки 2006 року з’ясовувався у серії післяматчевих пенальті. Воротар єгиптян Ессам Ель-Хадарі перехопив два удари, і, незважаючи на промах Абдельхаліма Алі, збірна Єгипту здобула перемогу в серії з рахунком 4:2. Це була п’ята перемога Єгипту на Кубках Африки. З 1998 року рекорд кількості здобутих чемпіонських титулів поділяли команди Єгипту і Гани (по чотири титули); в 2002 році до них приєднався Камерун. Завдяки перемозі у 2006 році Єгипет знову, вперше з 1982 року, став одноособовим рекордсменом.
Цей розіграш став 11-м (з 25), на якому чемпіонський титул здобула команда господарів турніру. Вшосте в історії Кубків Африки і втретє за останнє десятиріччя доля чемпіонського титулу вирішувалася у серії післяматчевих пенальті.
5 голів
4 голи
3 голи
2 голи |
1 гол |
1 гол (продовження)
Автоголи
|
|accessyear=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessmonthday=
(довідка) (англ.)
|accessyear=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessmonthday=
(довідка) (фр.)
|accessyear=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessmonthday=
(довідка) (англ.)
|accessyear=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessmonthday=
(довідка) (англ.)
|accessyear=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessmonthday=
(довідка) (англ.)
|accessyear=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessmonthday=
(довідка) (рос.)
|accessyear=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessmonthday=
(довідка) (рос.)
Ця стаття була початково створена як переклад відповідної статті з німецького сегменту Вікіпедії. Деякі відомості були запозичені з відповідної французької статті.
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |