Мадонна (картина Мунка)

Мадонна
Madonna
Edvard Munch - Madonna (1894-1895).jpg
Версія у Національному музеї мистецтва, архітектури і дизайну в Осло
Автор Едвард Мунк
Час створення 1894
Розміри 91× 70.5 см
Техніка Полотно, олія

Мадонна (норв. Madonna, відома також як «Зачаття» та «Любляча жінка»[1]) — картина норвезького художника-експресіоніста Едварда Мунка. Перший варіант «Мадонни» був намальований у 18931894 роках, в 1895 році була виконана літографія, загалом Мунк створив п'ять варіантів картини[2].

У 2004 році Крик і Мадонну пензля Мунка викрали з Музею Мунка. Обидві картини знайдені у 2006 році. Вони зазнали незначних ушкоджень і були повернуті до експозиції в травні 2008 року після здійснення реставраційних робіт.

Опис

Мадонна зображена молодою оголеною жінкою з напівзакритими в екстазі очима і розпущеним чорним волоссям, яке символізує неспокійну душу. Образ народжує передчуття трагедії[3]. Від канонічного образу Мадонни залишився тільки німб навколо голови. Мунк не використав прямих ліній — жінку оточують м'які хвилі[4]. Літографія відрізняється від інших варіантів оформленням у вигляді рами із зображеннями сперматозоїдів і маленькою фігуркою в позі ембріона в лівому нижньому кутку.

Натурницею для однієї з версій картини була Дагні Юль, дружина польського письменника Станіслава Пшибишевського і близька подруга Мунка[5][6].

Відгуки і трактування

Вернер Хофман зауважує, що картина є «дивним релiгійним зображенням прославляння декадентської любові. Культ сильної жінки … надає фігурі монументальних пропорцій, але це також робить з неї демона.»[7][8].

Cігурн Рафтлер, історик мистецтва в Національній галереї Осло стверджує, що золотий німб Марії був замінений червоним німбом, що символізує любов і біль. Точка зору глядача — людини, яка займається любов'ю з жiнкою. Навіть у цій незвичайній позі вона втілює в собі деякі з ключових елементів канонічних уявлень про Діву Марію — тишу, спокiй, впевненiсть. Її очі заплющенi, висловлюючи скромність, але вона одночасно освітлена згори. Її тіло уникає світла, намагаючись залишитися у пiтьмi. У цьому вбачається зв'язок із зображенням Благовіщення. Роберт Мелвілл стверджує, що образ зображує «екстаз і біль в акті любові[9]»[10]. Фемініст-критик Керол Дункан схильна інтерпретувати фігуру як фатальну жінку[11].

« Мадонна Мунка (1893-94), переважно фатальна жінка, візуально натякає на віктимізацію. Знайомі жести капітуляції (руки за головою) і полону (руки за спиною), очевидно, м'яко підкреслені. Ці жести мають довгу історію у західному мистецтві … Мунк використовував їх у своїй Мадонні, аби пом'якшити твердження жіночої сили; жест поразки тонко перевіряє темну, нездоланну силу жінки. Ця амбівалентність наявна у просторовоому взаємозв'язку між фігурою і глядачем: жінка може і лежати під ним, і підніматися вертикально перед ним[12].
Оригінальний текст (англ.)
Munch's Madonna (1893-94), a femme fatale par excellence, visually hints at the imagery of victimization. The familiar gestures of surrender (the arm behind the head) and captivity (the arm behind the back, as if bound) are clearly if softly stated. These gestures have a long history in Western art.... Munch used it in his Madonna to mitigate his assertion of female power; the gesture of defeat subtly checks the dark, overpowering force of Woman. The same ambivalence can also be seen in the spatial relationship between the figure and the viewer: the woman can be read as rising upright before him or as lying beneath him.
»
« Це iнвертоване зображення діви матері є дослідженням чуттєвості, пронизаної образами смерті та тління. Чоловічi бажання буквально перетворилися на хвилясте обрамлення полотна спермою, а ейфорійна, захоплена сексуальність оголеної жінки написана зміїними мазками. Її закриті очі, як у Beata Beatrix, дистанціюють та відокремлюють героїню від глядача; ця жінка є недоторканною... Гомункулус, або плід в лівому кутку стискається перед таким жіночим стриманням і повнотою.
Оригінальний текст (англ.)
This inverted portrayal of the virgin mother is a study of sensuality shot through with imagery of death and corruption. Male desire is literally transfigured into the undulating sperm framing the canvas, and the euphoric, ecstatic sexuality of the naked woman is described in serpentine brushstrokes. Her closed eyes, like those of Beata Beatrix, distance and separate the subject of the painting from the spectator; this woman is inviolate, revelling in her closed-off auto-erotic sensuality. The homunculus, or foetus in the left-hand corner shrinks into itself in the face of such supreme female self-containment and plenitude[13].
»

Версії картини

Різні версії «Мадонни» в даний час знаходяться в музеї Мунка і Національному музеї мистецтва, архітектури і дизайну в Осло, а також у Кунстхалле в Гамбурзі. Ще дві версії належать приватним колекціонерам:[2] бiзнесмену Нельсону Блiцу та американському магнату-засновнику хедж-фонду S.A.C. Capital Advisors[14] Стiвену Когену.

Iсторiя

У 2010 році кольорову версію літографії було проданий за 1,25 млн £ ааукцiоном Bonhams, Лондон, Мадонна стала найдорожчим для принтом, проданим у Великобританії[15].

15 лютого 2013 року чотири норвезькі поштові марки опубліковала Posten Norge. Вони відтворювали роботи Мунка до 150-ї річниці від дня його народження. Крупний план голови Мадонни на одній з версій літографії булв використаний для марки номiналом 17 крон[16].

Крадіжки

29 березня 1990 року версія Мадонни та три інші твори мистецтва були вкрадені з галереї Kunsthuset AS в Осло. 22 червня 1990 року поліція знайшла три картини в приватному будинку у Драммені, Норвегія. Четвертa картина знайшлася за день до того в приватному будинку у сусідньому Санде[17]. В ході судових розглядів Оле Крістіан Бах був засуджений до тюремного ув'язнення протягом семи місяців[18].

22 серпня 2004 року — посеред білого дня чоловіки в масках увірвалися до Музею Мунка в Осло і викрали дві картини Мунка: «Крик» і «Мадонну»[19]. Прикметно, що перехожому вдалося сфотографувати злодіїв у той момент, як вони втікали з витворами мистецтва у напрямку до авто. 8 квітня 2005 року норвезька поліція заарештувала підозрюваних у скоєнні крадіжки, проте картини лишались зниклими, що навіть породило чутки, що їх спалили самі крадії, щоб позбутися доказів злодіяння[20][21]. 1 червня 2005 року, коли вже четверо підозрюваних у злочині перебували під вартою, міська влада Осло оголосила про винагороду в 2 млн норвезьких крон (313,500 $ або 231,200 за тодішнім курсом) за будь-яку інформацію, яка допомогла б встановити місцезнаходження полотен[22]. Попри те, що картини не знайшли, шестеро чоловіків на початку 2006 року постали перед судом, обвинувачувані, хто у сприянні скоєнню злочину, хто у безпосередньому вчиненні крадіжки. Троє з них були засуджені до від 4 до 8 років ув'язнненя в травні 2006 року, ще двоє засуджених, Бйорн Хоен (Bjørn Hoen) і Петер Таральдсен (Petter Tharaldsen) мали сплатити величезні штрафи (750 млн крон або 117.6 млн. USD або 86.7 млн. €) міській управі Осло[23].

31 серпня 2006 року норвезька поліція оголосила, що в результаті оперативних заходів виявлено обидві картини «Крик» і «Мадонна», так і не розкривши деталей операції. Повідомлялося, що полотна у кращому, ніж сподівалися, стані. «Ми на сто відсотків упевнені, що перед нами оригінали, — заявив на прес-коніеренції шеф поліції Івер Стеншруд (Iver Stensrud), — Ушкодження виявились меншими, ніж ми боялися»[24][25]. Директор Музею Мунка Інґеборґ Ідшті (Ingebjørg Ydstie) підтвердила цю інформацію, наголосивши на тому, що завдані ушкодження можливо усунути[26]. «Крик» мав слід вологості на лівому нижньому куті, тоді як «Мадонна» мала декілька плям на правій стороні й два невеликих отвори на зображенні руки Богоматері[27]. Перш ніж почалися реставраційні роботи, полотна виставили на огляд у Музеї Мунка від 27 вересня 2006 року. Впродовж 5-денної виставки 5500 відвідувачів побачили ушкоджені полотна. Вже полагоджені картини були повернуті в постійну експозицію 23 травня 2008 року, коли розпочала роботу виставка «Крик і Мадонна — Повернення» (англ. "Scream and Madonna--Revisited")[28]. Деякі ушкодження «Крику» усунути не вдалося, однак цілісність витвору мистецтва не було порушено[29][30].

Виноски

  1. Стенерсен, Рольф. Эдвард Мунк. М.: Искусство, 1972 г.
  2. а б About the motif Scream and Madonna. Музей Мунка. 15 мая 2008. Архів оригіналу за 2012-04-09. Процитовано 2009-10-08. 
  3. Энциклопедия искусства XX века (росiйською). ОЛМА Медиа Групп. 2002. с. 208. ISBN 5224032415. 
  4. Страх смерти и жажда жизни: 5 картин Эдварда Мунка (росiйською). МИА «Россия сегодня». 14.12.2013. 
  5. Mary Kay Norseng. Dagny: Dagny Juel Przybyszewska, the Woman and the Myth. — ISBN 0295969997.
  6. Sue Prideaux. Edvard Munch: Behind the Scream. — Yale University Press. — ISBN 9780300124019.
  7. strange devotional picture glorifying decadent love. The cult of the strong woman who reduces man to subjection gives the figure of woman monumental proportions, but it also makes a demon of her
  8. Werner Hofmann, The Earthly Paradise: Art in the Nineteenth Century, G. Braziller, New York, 1961, p.351.
  9. ecstasy and pain in the act of love
  10. Melville, Robert, in J. M. Richards and Nikolaus Pevsner, eds., The Anti-Rationalists, 1973, p. 143.
  11. Carol Duncan, «The Aesthetics of Power in Modern Erotic Art», in Joanna Frueh (ed), Feminist Art Criticism: An Anthology, New York, 1991, p. 63.
  12. Carol Duncan, «The Aesthetics of Power in Modern Erotic Art», in Joanna Frueh (ed), Feminist Art Criticism: An Anthology, New York, 1991, p. 63.
  13. Day, Peter, Vampires: Myths and Metaphors of Enduring Evil, Rodopi, Amsterdam, 2006, p.47.
  14. Mason, Melvin. Greenwich Home to Billionaires on Forbes List. The Greenwich Daily Voice. Процитовано July 26, 2012. 
  15. «Edvard Munch Madonna print sells for record £1.25m: Artwork doubles estimate to become the most expensive print sold in the UK», The Guardian, Tuesday 13 July 2010.
  16. Munch's «The Scream» on a Postage Stamp. ThorNews.com
  17. "Espen Lie med "sannheten" om Bach og Madonna" NTB 13.05.1992
  18. "Bach dømt til sju måneders fengsel for heleri", NTBtekst 11.09.1992
  19. Scream stolen from Norway museum. BBC News. 2004-08-22. Процитовано 2006-09-03. 
  20. Oslo police arrest Scream suspect. BBC News. 2005-04-08. Процитовано 2007-12-22. 
  21. Famous Munch paintings destroyed?. Norway Post. 2005-04-28. Процитовано 2007-12-22. 
  22. Reward offered for Scream return. BBC News. 2005-06-01. Процитовано 2007-12-22. 
  23. Three guilty of The Scream theft. BBC News. 2006-05-02. Архів оригіналу за 2013-06-29. Процитовано 2007-12-22. 
  24. Munch paintings recovered. Aftenposten. 2006-08-31. Процитовано 2007-12-22. 
  25. Stolen Munch paintings found safe. BBC News. 2006-08-31. Процитовано 2007-12-22. 
  26. Munch paintings 'can be repaired'. BBC News. 2006-09-01. Процитовано 2007-12-22. 
  27. Museum to exhibit damaged Munch paintings. Aftenposten. 2006-10-12. Процитовано 2007-12-22. 
  28. Munch Museum
  29. About the conservation of The Scream and Madonna. Munch Museum. Процитовано 2007-12-22. 
  30. 'The Scream' to go back on display after 2004 heist. AFP. 2008-03-03. 

Посилання