Мія-сан, Мія-сан

Хоругва парчова (нісіґі но мі-хата)— прапор імператорської урядової армії, про який співається в пісні

Мія-сан, Мія-сан або (яп. 宮さん宮さん, みやさんみやさん) — японська популярна військова пісня-марш 1868 року, створена на початку періоду Мейдзі.

Історія

Поява пісні «Мія-сан, Мія-сан» тісно пов'язана з історичними подіям, що мали місце в Японії у 1860-х роках.

На середину 19 століття країна переживала глибоку політичну та соціально-економічну кризу. Низка суворих неврожайних років і великі голоди підірвали натуральну економіку Японії і спричинили заворушення в містах і селах. Країну лихоманило від страху перед колонізацією державами Заходу та Росією, які все частіше порушували японський суверенітет. Центральний уряд, сьоґунат Токуґава, був неспроможний вирішити наявні проблеми через федеральний устрій Японії, відсутність сучасного війська та плану виходу з ситуації, що склалася.

Тотальна криза японського традиційного суспільства і беззисля влади породили антиурядові настрої. Їх виразником стали володарі західнояпонських земель Сацума-хану, Тьосю-хану, Тоса-хану та Хідзен-хану. Вони об'єдналися в союз, який ставив на меті ліквідацію сьоґунату, встановлення прямого Імператорського правління, унітаризацію та модернізацію Японії.

1867 року останній сьоґун Токуґава Йосінобу повернув усі важелі влади Імператорському двору і тим самим ліквідував сьоґунат. Відбулась реставрація прямого монаршого правління та створення нового всеяпонського уряду, куди увійшли представники західнояпонських земель. Прибічники старого сьоґунського режиму виступили проти таких змін і розв'язали громадянську війну 18681869 років.

Проти бунтівників виступила урядова армія. Вона складалася з військ ханів Сацуми, Тьосю, Тоси, Хідзену та інших. Її очолював принц Арісуґавою Тарухіто. У січні 1868 року імператорська армія розбила неприятеля у битві при Тоба-Фусімі, а у березні-квітні тогож року зайняла його головний оплот — місто Едо.

Пісня «Мія-сан, Мія-сан» була похідним маршем цієї урядової армії. В ті часи її знали під іменем «Тон-яре» або «Токотон-яре», за словами приспіву. За тогочасними свідченнями, вояки співали цю пісню у супроводі оркестру з флейт і барабанів у березні 1868 року, коли підходили до Едо.

Слова «Мія-сан, Мія-сан» написав Сінаґава Ядзіро (18431900), вихідець з Тьосю-хану і учасник громадянської війни. Після її завершення він обіймав посаду Міністра внутрішніх справ Японії та був членом Таємної ради при Імператорі.

Музику до пісні склав Омура Масудзіро (18251869), також вихідець з Тьосю-хану і один з командирів його військових частин. Він був відомим медиком і стартегом. Омура обіймав посаду голови Військового міністерства країни у перші роки реставрації Мейдзі. Його вважають засновником Імперської армії Японії.

В пісні «Мія-сан, Мія-сан» згадується принц Арісуґавою Тарухіто, битва при Тоба-Фусімі та похід урядових військ на схід Японії.

У 1885 році пісня увійшла до японської опери «Мікадо», що була поставлена в Лондоні. За оцінкою японського композитора і музичного критика Хоріуті Кейдзо (18971983) «Мія-сан, Мія-сан» була найпопулярнішим музичним твором в Японії другої половини 19 століття і стала першою японською піснею, що була широко відома закордоном.

Впродовж 20 століття «Мія-сан, Мія-сан» залишалася улюбленим твором декількох поколінь японців.[1]

Слова

«Мія-сан, Мія-сан» виконувалась повністю по 6 куплетів або в скороченому вигляді по 3—4 куплети. Інколи з пісні викидалися 3 і 6 куплети. Західнояпонські діалектизми в були замінені з часом стандартною японською мовою. Існували також модифікації цієї пісні на мирну тематику.


Flag of Japan.svg   Японською Транслітерація Flag of Ukraine.svg   Українською
1 宮さん宮さんお馬の前に 

ひらひらするのは何じゃいな 

トコトンヤレ トンヤレナ 

あれは朝敵征伐せよとの 

錦の御旗じゃ知らないか 

トコトンヤレ トンヤレナ

Мія-сан, Мія-сан[2] о-ума но мае ні

Хіра-хіра[3] суру но ва нан дзя най на?

Токотон-яре тон-яре на!

Аре ва[4] тьотекі сейбай сейо то но

Нісіґі но мі-хата дзя сіранай ка[5]?

Токотон-яре тон-яре на!

— Пане Принце, пане Принце,

Що ж то майоріє перед вашим конем?[6]

Токотон-яре тон-яре на!

— Чи ж не знаш, що то Хоругва парчова,

щоб карати ворогів Трону?

Токотон-яре тон-яре на!

2 一天万乗の 一天万乗の 

帝王に手向かいする奴を

トコトンヤレ トンヤレナ

ねらい外さず ねらい外さず

どんどん打ち出す薩長土

トコトンヤレ トンヤレナ

Іттен бандзьо но, іттен бандзьо но

Мікадо ні темукай-суру яцу о

Токотон-яре тон-яре на!

Нерай хадзусадзу, нерай хадзусадзу,

Дон-дон утідасу Саттьодо

Токотон-яре тон-яре на!

Мерзотників, непокірних Імператору

Всемогутньому, всемогутньому

Токотон-яре тон-яре на!

Роздовблять Сацума, Тьосю і Тоса,[7]

Не схибивши, не схибивши!

Токотон-яре тон-яре на!

3 伏見 鳥羽 淀

橋本 葛葉の戦は

トコトンヤレ トンヤレナ

薩長土肥の 薩長土肥の

合うたる手際じゃないかいな

トコトンヤレ トンヤレナ

Фусімі, Тоба, Йодо,

Хасімото, Кудзуха но татакай ва

Токотон-яре тон-яре на!

Саттьодохі но, Саттьодохі но

Аїтару теґіва дзя най кай на?

Токотон-яре тон-яре на!

Адже бої при Фусімі, Тоба, Йодо,

Хасімото і Кудзуха

Токотон-яре тон-яре на!

Довели неабияку вправність

Сацуми, Тьосю, Тоси і Хідзену![8]

Токотон-яре тон-яре на!

4 音に聞こえし 関東武士

どっちへ逃げたと問うたれば

トコトンヤレ トンヤレナ

城も気概も 城も気概も

捨てて吾妻へ逃げたげな

トコトンヤレ トンヤレナ

Ото ні кікоесі Канто но самурай

Дотті[9] е ніґета то тоотареба

Токотон-яре тон-яре на!

Сіро мо кіґай мо, сіро мо кіґай мо,

Сутете Адзума е ніґета ґе на[10]!

Токотон-яре тон-яре на!

Коли ж спитають: «куди втікли

славні кантоські самураї

Токотон-яре тон-яре на!

Скажемо: «втікли на схід[11], кинувши

І замки, і наснагу; і замки, і наснагу!»

Токотон-яре тон-яре на!

5 国を追うのも 人を殺すも

誰も本意じゃないけれど

トコトンヤレ トンヤレナ

薩長士肥の 薩長土肥の

先手に手向いする故に

トコトンヤレ トンヤレナ

Куні о оу но мо, хіто о коросу мо

даре мо хонкі дзя най кередо

Токотон-яре тон-яре на!

Саттьодохі но, Саттьодохі но

Сакіте ні темукай-суру юе ні

Токотон-яре тон-яре на!

Нікому насправді не хочеться

виганяти з країни і вбивати людей.

Токотон-яре тон-яре на!

Але ж вони оприються силам

Сацуми, Тьосю, Тоси і Хідзену!

Токотон-яре тон-яре на!

6 雨の降るよな 雨の降るよな

鉄砲の玉の来る中に

トコトンヤレ トンヤレナ

命惜しまず魁するのも

皆御主の為故じゃ

トコトンヤレ トンヤレナ

Аме но фуру йо на, Аме но фуру йо на,

Теппо но тама но куру нака ні

Токотон-яре тон-яре на!

Іноті о осімадзу, кай-суру но мо,

Мінна о-нусі но таме юе дзя!

Токотон-яре тон-яре на!

Ллє дощ, ллє дощ!

Серед куль, що летять,

Токотон-яре тон-яре на!

Йдем вперед, не жалкуючи життя,

За нашого Господаря, Імператора!

Токотон-яре тон-яре на!


У 1873 році під впливом вестернізації Японії з'явилася розважальна модифікація «Мія-сан, Мія-сан», що оспівувала дівчину-модницю тих часів.


Flag of Japan.svg   Японською Транслітерація Flag of Ukraine.svg   Українською
1 姉さん姉さん お前の頭に

ぐるぐる巻いたは何じゃいな

トコトンヤレ  トンヤレナ

あれは流行はしりの束髪

イギリス結びを知らないか

トコトンヤレ  トンヤレナ

Не-сан, не-сан о-мае но атама ні

Ґуру-ґуру майта но ва нан дзя най на?

Токотон-яре тон-яре на!

Аре ва рюко-хасірі но сокухацу

Іґірісу-мусубі о сіранай ка?

Токотон-яре тон-яре на!

— Панночка, панночка

Що ж то закручено у вас на голові?

Токотон-яре тон-яре на!

— Чи ж не знаш, що то модна зачіска,

куафюра по-англійськи?

Токотон-яре тон-яре на!

Примітки

  1. Виключення становили мешканці східної, і особливо північно-східної Японії, чиї батьки воювали проти урядових військ на стороні ліквідованого сьоґунату.
  2. В оригінальній версії, що містить японські діалектизми: Мія-сама (宮さま).
  3. В оригінальній версії, що містить японські діалектизми: біра-біра (びらびら).
  4. В оригінальній версії, що містить японські діалектизми: аря-а (ありゃあ)
  5. В оригінальній версії, що містить японські діалектизми: сіран ка (知らなんか).
  6. «пан Принц» — це Арісуґава Тарухіто. Його японське ім'я звучить як «Арісуґава-но-мія Тарухіто-сінно» (有栖川宮熾仁親王). У пісні його скорочено називають "Мія-сан", тобто «пан Принц».
  7. Союз трьох ханів Сацуми, Тьосю і Тоси, війська яких складали основу урядової армії.
  8. До союзу трьох ханів Сацуми, Тьосю і Тоси додано Хідзен-хан. Після реставрації Мейдзі їхні члени сформують так звані ханські фракції.
  9. В оригінальній версії, що містить японські діалектизми: доття (どっちゃ).
  10. В оригінальній версії, що містить японські діалектизми: хіґасі е ніґета на(東へ逃げたな).
  11. Японською: Адзума — стародавня назва регоіну Канто.

Джерела та література

  •  『昭和流行歌史 : 「宮さん宮さん」から「北の宿から」まで心の歌500曲』、東京:毎日新聞社、1977年。(яп.)
    (Історія популярних пісень років Сьова: 500 душевних мелодій від «Мія-сан, Мія-сан» до «Кіта но дзюку кара»)
  •  武田勝蔵著 『宮さん宮さん:明治回顧』 、茅ケ崎:武田勝蔵、1969年。(яп.)
    (Такеда Кацудзо. Мія-сан, Мія-сан: пригадування епохи Мейдзі)

Посилання