Паперова марка

Паперова марка

Papiermark (нім.)

100 триліонів марок, 1924 року
100 триліонів марок, 1924 року
Коди і символи
Символи
Територія обігу
Емітент Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Вільне місто Данциг Вільне місто Данциг
Баварська Радянська Республіка
Похідні та паралельні одиниці
Дробові райхспфенніг (1100)
Монети і банкноти
Монети 1, 2, 5, 10, 50 Пфенниг; 1, 3, 200, 500 марок
Банкноти 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 марок; 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 тисяч марок; 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 мільйонів марок; 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 мільярд марок; 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 трильйонів марок
Історія
Дата 1919
Валюта-попередниця Золота марка
Початок вилучення 1923
Валюта-наступниця Рентна марка
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Райхсбанк

Німецька паперова марка (нім. Papiermark) — Аудіо Papiermarkопис файлу (символ:ℳ) Неофіційна назва грошової одиниці Веймарської республіки періоду гіперінфляції з 1919-1923 років. Гіперінфляція була спричинена наслідками Першої світової війни, формуванням нової держави і зовсім з новим для неї устроєм. Паперова марка розділялася на 100 пфеннігів. Паперову марку змінила рентна марка.

Історія

Фактично паперова марка почала фунціонувати з 4 серпня 1914 року, коли був скасованим золотий стандарт в результаті Першої світової війни, хоча у військовий час у офіційних джерелах часто згадувався термін золота марка. Термін «паперова марка» застосовувався до інфляційних купюр і з'явився пізніше за повновагові довоєнні золоті марки, що знаходилися в обігу до серпня 1914 року. Найбільші номінали паперових марок від одного мільярду вказувались не цифрами, а прописом. Наприклад, «десять мільярдів марок». У 1923 році паперову марка замінилася на рентну марку. 1 000 000 000 000 (1 трильйон) марок дорівнював 1 рентній марці. В свою чергу 4,2 рентні марки дорівнювали 1 долару США. На додаток до паперової марки після Першої світової війни, поширеними були і місцеві випуски банкнот та токенів (сурогати грошей) відомі як Kriegsgeld (укр. війна грошей) та нотгельди (нім. Notgeld).


Кризові наслідки Першої світової війни

Дата Вартість золотої марки в паперових марках
31.12.1918 2,00
31.12.1918 9,61
31.12.1920 16,13
31.12.1921 39,22
30.06.1922 79,37
30.09.1922 327,87
31.12.1922 1577,29
31.03.1923 4901,96
30.06.1923 34843,21
31.07.1923 228832,95
31.08.1923 2207505,52
28.09.1923 56179775,28
31.10.1923 38910505836,50
20.11.1923 1 трлн

Стрімка девальвація паперових марок створила неможливі умови для кредитування клієнтів на довгий час, бо це ускладнювало угоди з відстрочками платежів. У 1921 році центральний уряд відхив ідею випуску іпотечних облігацій на основі «золотої марки». Все ж таки приватні банки та фінансові компанії, на відміну від держави, стали емітувати цінні папери із зазначенням на них вартості у вазі зерна, вугілля, золота та ін. У таблиці представлені реальні курси золотої та паперової марок на основі золотого паритету. До початку Першої світової війни 1 марка була забезпечена 0,358425 грамами щирого золота. У країні вільно циркулювали і обмінювалися на золоті монети банкноти. На основі складу золота у марці, обмінний курс становив 4,25 марки за 1 долар США. За 4 роки війни та після листопадової революції, девальвація марки відбувалася 2 рази. Гіперінфляція була обумовлена декількома причинами: У 1919-1921 роках неконтрольований випуск паперових марок відбувався для забезпечення ліквідності банківської системи. Також вагомими причинами гіперінфляції стали політичні кризи, нестабільність, вбивство міністра іноземних справ Вальтера Ратенау, спроба захоплення влади Адольфом Гітлером, Рурський конфлікт, що був обумовлений окупацією французьких військ важливого промислового регіону. Також вагомим фактором були важкі умови Версальського договору, за яким Німеччина зобов'язалася виплатити державам-переможницям компенсацію за всі завдані війною збитки. Німеччина була змушена передати союзникам військовий флот і піти на великі територіальні поступки. Нова республіка перебувала в постійному стані громадянської війни. Президенту Фрідріху Еберту доводилось зупиняти народні повстання 135 разів. В період з 1914 по 1928 роки уряд змінювався 20 разів. У грудні 1922 року кілограм хліба коштував приблизно 130 марок, а роком пізніше - понад 300 мілліардів паперових марок. У вересні 1923 року обмінний курс долару США становив майже 10 млн марок, а в кінці місяця цього року 160 млн марок. Трохи пізніше долар коштував уже мільярди. Інфляція, що почалася ще в роки війни, перетворилася в гіперінфляцію. Ці наслідки викликали потребу в збільшені обсягу грошей. Людина змушена була купувати будь-що, коли до її рук потрапляли паперові марки, боячись їхнього швидкого знецінення. Жертвами реформи, як зазвичай, стали в основному дрібні вкладники та пенсіонери. Проблему спробували вирішити введенням нових грошей. Введення рентної марки (1 рентна марка = 1 млрд паперових марок; 1 долар США = 4,20 рентних марки) поклав край інфляції. У 1923 році при обміні паперових марок на нову рентну марку, з обороту було виведено 224 квінтильйонів старих марок. Для порівняння: у 1891-1892 роках доходи та витрати бюджету Німецької імперії становили приблизно 1 міліард 100 міліоннів золотих марок. За часи гіперінфляції при такій масі готівки, обмінний курс не досягнув би поділки і в 1 трильйон за золоту марку.

Співідношення паперової марки до золотої

Банкноти

У 1914 році, згідно розпорядження Головного управління державної кредитної каси, почався випуск паперових грошей, бвльш відомих як банкноти кредитного фонду (нім. Darlehnskassenscheine). ВІдомі купюри номіналами в 1 та 2 марки, а згодом з'явилися купюри номіналами в 5, 20, 50 та 100 марок. Ці купюри відрізнялися від паперових райсмарок надписом по колу: «Державна банківська кредитна каса». 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 марок; 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 тисяч марок; 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 мільйонів марок; 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 мільярд марок; 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 трильйонів марок

Монети

Докладніше Інфляційні монети Німеччини 1, 5, 10 пфеніг (1915-1922), 50 пфенніг, 3 марки, 1922-1923, 200, 500 марок (1923)


Література

  • Роман Еріха Ремарка «Чорний Обеліск» ISBN 978-966-14-8324-7
  • Rosenberg H. Die deutschen Banknoten ab 1871. — 12. — Regenstauf: Gietl Verlag, 2001. — S. 107—108. — ISBN 3-924861-49-8.
  • Standard Catalog of World Paper Money Specialized Issues (11 ed.). Krause. ISBN 978-1-4402-0450-0.
  • Cuhaj, George S., ed. (2010). Standard Catalog of World Paper Money General Issues (1368-1960) (13 ed.). Krause. ISBN 978-1-4402-1293-2.
  • Fischer, Wolfgang C., ed. (2010). German Hyperinflation 1922/23: A Law and Eonomics Approach. Josef Eul Verlag GmbH. ISBN 978-3-89936-931-1.
  • GermanNotes.com (2005). German Paper Money 1871-1999
  • Pick, Albert (1994). Standard Catalog of World Paper Money: General Issues. Colin R. Bruce II and Neil Shafer (editors) (7th ed.). Krause Publications. ISBN 0-87341-207-9.
  • Rand McNally (1911). "The Rand-McNally Banker's Director and List of Attorneys". Rand McNally International Bankers Directory. Rand McNally & Company.
  • Widdig, Bernd (2001). Culture and Inflation in Weimar Germany. University of California Press. ISBN 0-520-22290-3.

Джерела