Ризька марка

Ризька марка

Rīgas Marсk (латис.)

½ марки, 1565 року. Вільне місто Рига
½ марки, 1565 року. Вільне місто Рига
Територія обігу
Емітент Rigasiebmacher.JPG Ризьке архієпископство (12551561)

Baltic coat of arms.svg Лівонський орден (14351561)


Coat of Arms of Riga small.svg Вільне місто Рига (15611581)

Похідні та паралельні одиниці
Дробові 1 фердінг = 9 шиллінгам = 27 пфенінгам;

1 талер = 4½ маркам = 18 фердінгам;

1 талер = 486 пфенігам.

Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Монетний двір Долес[lv]

Ризька марка (латис. Rīgas Marсk) — грошова одиниця міста Риги, яка карбувалася недовгий період Ризьким архієпископством, Лівонським орденом та Вільним містом Рига в середині XVI століття. Перша марка почала карбуватися в 1537 році. Еталоном для виготовлення монет слугувала ризька срібна марка вагою 207.82 грами[1].


Ризьке архиєпископство

Див. також Шведська марка, Любекська марка

Рига, 1 марка, 1537 року, Ризький архієпископ Томас Шонінґ[lv] (1527-1539)

У 1201-1202 роках єпископ Альберт фон Буксгофден переніс свою резиденцію з міста Ікшкіле на нові землі на річці Рідзене (інші назви річки: Рігавас (лат. Rīgavas), Рідзиня), заснувавши таким чином нове місто та Ризьке єпископство. У 1211 році єпископом був підписаний документ на дозвіл карбування монет. У документі наголошується на те, що всі монети мають карбуватися з подібною пробою та вагою з ґотландськими монетами, але дозволявся місцевий дизайн. 4½ ризьких марок мали дорівнювати 1 готландскій ваговій марці. За еталоном на виготовлення монет мала слугувати ризька марка вагою 207,82 грами. У 1255 році Ризьке єпископство отримало статус архієпископства. В цьому ж році Рига приєднується до Ганзейського союзу для захисту торгових інтересів. Ґотландська грошова система стала основною. З 1430 року готландську розрахункову систему витіснила любекська. Монети карбувалися в містах Таллінн, Тарту та за межами Лівонії[2]. У 1422-1426 роках архієпископ Йохан VI Амбунді[lv] (1418-1424) вводить грошову реформу в Лівонії, згідно якої 1 новий артіг = 12 дореформеним любекським шилінгам = 1 ваговому шилінгу. З 1426 року артіг карбувати припиняють, замінивши його шилінгом. Грошова система архієпископа Йогана проіснувала до розпаду Лівонської конфедерації. Під час шилінгової реформи карбувалися і більш дрібні номінали — сістлінги. 18 січня 1426 року, згідно документів того часу, сістлінги змінилися на шерфи (брактери). 8 шерфів = 1 шилінгу. Основне співвідношення поміж різними конфесіями розподілилося таким чином: 1 фердінг = 9 шилінгам = 27 пфенігам; 1 Талер = 4½ маркам = 18 фердінгам[3]. Перша срібна марка, 930-ї проби, карбується у 1537 році Ризьким архієпископом Томасом Шонінґом (1527-1539), вагою 8,31 грами та діаметром 32,0 міліметри[4]. Остання монета номіналом в ½ марки, що мала пряме відношення до Ризького архієпископства, карбувалася Вільгельмом Бранденбурґським в 1547 році[5][6][7].

Лівонський орден

Рига (Лівонський орден), ½ марки, 1557 року, ландмейстер Тевтонського ордену в Лівонії Вільгельм Фюрстенберг[lv] (червень 1557 вересень 1559)

У 1452 році у місті Саласпілс була укладена угода поміж Ризьким архієпископством і Лівонським орденом. Згідно угоди архієпископство отримало привілей на спільне карбування монет. З 1515 року, коли запаси срібла значно збільшилися, почалося карбування більш номінальних монет із більшою вагою срібла, таких як фердінги (фартінги) та марки. Для виробництва монет й далі слугувала за еталон Ризька вагова марка. Співвідношення між різними конфесіями розподілялося наступним чином: 1 ризька марка = 36 шиллінгів = 48 ере = 144 артігам = 432 любекським пфенігам; 1 шилінг = 4 артігам = 12 любекських пфенігів; 1 артіг = 3 любекським пфенігам = 6 сістлінгам[8].;

Вільне місто Рига

½ марки, 1565 року. Вільне місто Рига

У 1561 році під час Лівонської війни розпадається Лівонська конфедерація. 28 листопада поміж магістром Лівонського ордену Готтгардом Кеттлером та польським королем Сигізмундом ІІ у місті Вільно була підписана Віленська угода, в якій наголошувалося про перехід Лівонії до складу Польсько-Литовської держави та про створення Литовських протекторактів — Лівонського герцогства та герцогства Курляндії і Семигалії. Рига отримала статус Вільного міста від імператора Священної Римської імперії Максиміліана ІІ. У 1572 році польський король забороняє Ризі карбувати монети, знаючи про їхнє вороже ставлення до польської влади. З 1575 року Рига продовжує карбувати монети таємно. Але в 1581 році Рига змушена була доєднатися до складу Лівонського герцогства під управлінням Речі Посполитої. В 1629 році Швеція отримала Ригу від Речі Посполітої, яка увійшла до сладу Шведської Лівонії

Від самого початку вільного статусу Рига ігнорує польську грошову систему і використовує старий монетний стандарт Лівонської конфедерації. Монети карбувалися у замку Долес, номіналами в 1 пфеніг (1571 рік, Ag, Вага 0.26 гр., діаметр 12.0 мм), 1 шилінг (Період кабування: 1563-1580 роки. Ag, Вага 0.90-1.00 гр., діаметр 18.0-18.3 мм), 2 шиллінги (1564 рік, Ag), 1 фердінг (латинська назва фартінга = ¼ марці) (Період карбування: 1564-1569 та 1579 роки, Ag (437,5), вага 2.70-2.85 гр., діаметр 22.0-23.2 мм), ½ марки (Роки карбування: 1565, 1566, 1568, 1572, 1573. Ag (437,5), вага 5.48-5.70 гр., діаметр 24.0 мм), 1 марка (1572 рік, Ag (437,5), вага 9.86 гр., діаметр 33.0 мм), ½ талери (Роки карбування: 1565, 1567. Ag), 1 талер (Роки карбування: 1565, 1572, 1573, 1574, 1576. Ag, вана 27.25 гр., діаметр 40.0 мм), 3 дукати (1572 рік, Au (986), вага 10.66 гр., Діаметр 30.0 мм).

Стандартний опис монет: На аверсі великий герб Риги: 2 кам'яні вежі з залізною брамою в центрі, внизу голова лева. Вгорі 2 перекрещені ключі з невеликим хрестом посередині. Легенда: Місто Рига (лат. CIVITATIS RIGENSIS). На реверсі в картуші малий герб Риги: 2 перехрещені ключі з хрестом посередині. Легенда: Нова срібна монета (лат. MONETA NOVA ARGENTEA)[9].

Література

  • Paiders , Juris. (2002) Arābu laiki Latvijā. Riga. Zvaigzne ABC.
  • Ozoliņa, Anda, Ducmane, Kristīne (2013). Naudas Laiki Latvijā. No mārkas un vērdiņa līdz Latam un Eiro. Rīga. Lauku Avīze.
  • Helle Knut. The Cambridge History of Scandinavia: Prehistory to 1520. Cambridge University Press, 2003. 269. lpp. ISBN 0521472997.


Примітки

  1. The Free City of Riga (1561-1581) (lv). The Free City of Riga (1561-1581). 
  2. У 1968 році у замку Мертінсала (латис. Mārtiņsala) під час архіологічних розкопок було знайдено двадцять монет — брактери із зображенням єпископа. Після нумізматичних досліджень й аналізу металів вдалося з'ясувати, що знайдені монети відноситься до періоду карбування єпископа Альберта
  3. Archbishopric of Riga, (1202 (1255-1561)) (lv). Ризьке архієпископство (1202 (1255-1561)). 
  4. Thomas Schoning, 1528-1539 (lv). Томас Шонінґ (1527-1539). 
  5. Wilhelm, Markgraf von Brandenburg, 1539-1563 (lv). Вільгельм Бранденбурґський (1539-1561). 
  6. Археологічні розкопки свідчать про те, що монети виключно використовувалися лише в містах, так як під час розкопок на селах монети не знаходили. Відсутність монет говорить про те, що естонські та латвійські селяни залежали від німецькомовних ремісників і купців з міст. Розрахунковими одиницею слугувала вагова марка в зливках (що було більш надійним способом розрахунків, ніж срібна монета) а також розподілені рублені частини вагової марки.
  7. Середньовічні лівонські монети
  8. Archbishopric of Riga, (1202 (1255-1561)) (lv). Ризьке архієпископство (1202 (1255-1561)). 
  9. The Free City of Riga, 1561-1581 (lv). Вільне місто Рига (1561-1581)). 

Джерела