Тітурель

Тітурель
нім. Titurel
Fol.3r München UB HS M. 154.jpg
Жанр віршована повість
Автор Вольфрам фон Ешенбах
Мова німецька
Написано після 1217 р.
Попередній твір Віллегальм

Тітурель (нім. Titurel) — фрагментарний середньоверхньонімецький лицарський роман, що був написаний Вольфрамом фон Ешенбахом після 1217 року. Вцілілі фрагменти вказують на те, що розповідь мала служити у ролі приквела для Волфрамового «Парсіфаля», надаючи додаткову інформацію про персонажів та Святий Грааль.

Згодом «Тітурель» був дописаний поетом на ймення Альбрех, який з'єднав історію воєдино та назвав її «Молодий Тітурель» (нім. Jüngere Titurel).

Історія

«Парсіфаль» був адаптацією незакінченого лицарського роману Персеваль, або Повість про Грааль Кретьєна де Труа. «Тітурель» же надає передісторію персонажів Вольфрамового «Парсіфаля», зокрема Короля Грааля Тітуреля та двох коханців — Сігуни та Шіонатуландера. Твір був написаний десь після 1217 року, адже у ньому наявна згадка про смерть Германа 1.

Сюжет

Перший фрагмент розповідає про зародження любові між Шіонатуландером та Сігуною, онукою Тітуреля та кузеною Парсіфаля. У другому фрагменті ж зображено ідилію лісу, яка переривається мисливським собакою з поводком, на якому зображена розповідь. Сігуна хоче дочитати історію до кінця, але собака виривається від них. Сігуна обіцяє Шіонатуландеру свою любов, як нагороду за повернення поводка. Як м вже знаємо з «Парсіфаля», Шіонатуландера вбивають у спробі відшукати собаку, а Сігуна плаче над тілом мертвого коханого саме тоді, коли її зустрічає Парсіфаль.

Молодий Тітурель

Альбрехт фон Шарфенберг написав продовження «Тітуреля» близько 1272 року та назвав його «Молодий Тітурель». Він поєднав фрагменти у суцільну розповідь та розширив її до 6300 віршів. Альбрехт писав від імені Вольфрама, тому протягом тривалого часу працю приписували самому Ешенбаху.

Джерела