Ярський район

Ярський район
Ярский район
Яр ёрос
Coat of Arms of Yar rayon (Udmurtia).png Flag of Yar rayon.jpg
Герб Прапор
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення: 17 984 особи (2009)[1]
Площа: 1 524,3 км²
Густота населення: 11,8 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: смт Яр
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 9
Кількість смт: 1
Кількість сіл та присілків: 58
Влада
Голова місцевої думи: Сергій Іванович Литвяков

Я́рський райо́н (рос. Ярский район, удм. Яр ёрос) — район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — смт Яр. Район займає 16 місце за кількістю населення[2] та площею в республіці. Має невелике господарче значення, оскільки на його території не розташовано великих промислових підприємств і він є переважно сільськогосподарським. Історична ж роль значна, бо саме звідси почалась християнизація всієї Удмуртії.

Географія

Географічне положення і рельєф

Красногорська височина

Район знаходиться на крайньому північному заході республіки. Його площа становить 1 524,3 км² і з цим показником він посідає 16-е місце серед усіх районів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Фальонським, на півночі із Омутнинським районами; та з іншими районами Удмуртії — Глазовським на сході і Юкаменським на півдні.

Район є достатньо компактним, його довжина, а це протяжність з півночі на південь, становить 53 км. Ширина, протяжність із заходу на схід, при цьому складає 41 км.

Ярський район розташований на сході Східно-Європейської рівнини, в Передураллі. Долина річки Чепца умовно розділяє район на північну правобережну та південну лівобережну частини. При цьому правий берег знаходиться в межах Верхньокамської височини, а лівий — в межах Красногорської височини. На півночі району знаходяться також витоки річки В'ятка, яка є головною для Чепци, та її притоки Омутної. На правому березі, на вододілі Чепци та В'ятки, знаходиться і найвища точка району — 287 м.

Лівобережжя розташоване в межах Красногорської височини, яка дещо поступається висотою Верхньокамській. Максимальна висота на півдні становить 238 м, що на 60 м більше за середній показник по району. Височина дуже розчленована балками та ярами, порізана долинами річок — лівих приток Чепци.

Природа

Лось - типовий представник тайги

Майже всю площу району займають дерново-підзолисті ґрунти. Більше 40 % ріллі має кислотну реакцію (з pH>=5,5), що негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур[3]. Рослинність багата та різноманітна, нараховує близько 1500 сучасних видів. Головним зональним типом рослинності є тайга, а саме підзона південної тайги. Майже половина території району займають ліси, головними лісоутворюючими видами яких є ялина, сосна, береза, осика, смерека та липа.

Тваринний світ Ярського району типовий для лісової зони, серед них понад 40 видів ссавців, в тому числі лось, ведмідь, білка, заєць, кабан, горностай, вовк та інші.

Гідрографія

Майже вся територія Ярського району лежить в басейні річки Чепци, яка протікає із південного сходу на північний захід і поділяє район на дві частини. Річка досить широка, повноводна, місцями звивиста. В межах району приймає багато приток, більшість з яких дрібні і мають довжину до 20 км. Серед найбільших виділяються праві Пудем та Тум, ліві Лекма та Сада. Більшість річок невеликі, звивисті в своїх нижніх течіях, влітку їхні верхів'я пересихають.

Північний край району розташований безпосередньо в басейні річки В'ятка та її лівої притоки Омутної. Біля колишнього села Перелом, біля залізниці Яр-Верхньокамська розташований витік річки В'ятка, найбільшої притоки Ками. Її верхня течія простягається на північний схід в бік Кіровської області. Річки цього басейну прямі, мало звивисті, мають височинний характер, влітку не пересихають.

По заплаві річки Чепци знаходяться великі простори торф'яних боліт (наприклад Тумське та Дзякинське болото), а також велика кількість заплавних озер. Більшість з них утворились під час відокремлення від річища стариць — Дике, Костромка. Окрім цього на річках створені і створюються ставки. Так, на річці Сівашур в 2005 році було створено 2 невеликі водойми площею 1,5 та 0,75 га[4].

Історія

Територія району була заселена людьми ще з давніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки, проведені в середині та кінці XX століття. Завдяки археологам стало відомо про існування Чепецької культури, що розвинулась на півночі Удмуртії в IXXV століттях на основі ще більш давньої Поломської культури. Доказами цього є розкопані городища — Кушманське (Учкакар; IX—XIII століття), Комаровське (Чибінькар) та Уканське (Поркар; VI—IX століття).

Глазовський повіт (1923). Територія району - Єловська, Пудемська, Юрська, Нижньоуканська волості.

В XIII столітті Чепецька культура починає занепадати і повністю зникла в XV столітті. Це трапилось, ймовірно, через вплив монголо-татарських народів. В XVII столітті, на зміну давнім культурам, сюди прийшли удмурти.

Історики вважають, що в XVII столітті Ярський район став центром поширення православної віри в усій Удмуртії. У XVIII столітті проповідницьку справу в краї очолив священик Феодор Івшин — настоятель храму в селі Єлово. Він один із перших, хто впроваджував удмуртську мову в православне богослужіння. Згодом його справу продовжили священики Мишкіни, автори нових перекладів удмуртською мовою православної літератури.

За часів Російської імперії територія Ярського району знаходилась в межах Глазовського повіту спочатку Казанської, а пізніше і В'ятської губернії.

Після того, як згідно нової адміністративної реформи СРСР, повіти ліквідовувались, то губернії та області стали поділятись на райони. Так був утворений і Ярський район Вотської (пізніше Удмуртської) автономної області Нижегородського краю — 15 липня 1929 року з 19 сільрад та 175 населених пунктів Уканської, Єловської і Пудемської волостей.

Спочатку адміністративним центром району було село Укан, але з 4 лютого 1932 року ним стало нове селище Яр, що утворилось при залізничній станції. З 1934 року район став складовою частиною новоствореної Удмуртської АРСР. 23 січня 1935 року з Ярського району було виділено Пудемський район, проте 23 листопада 1956 року він був ліквідований. З 11 вересня 1938 року селищу Яр було надано статус селища міського типу. 18 вересня 1957 року був офіційно встановлений кордон з Глазовським районом — по лісах державного значення Верхньов'ятського та Глазовського лісництва.

З 5 березня 1963 року Ярський район був ліквідований і переданий до складу Глазовського району. При цьому селища Яр та Пудем були передані в підпорядкування Глазовської міськради. З 2 березня 1964 року Ярський сільський район був відновлений у своїх старих межах, а з 12 січня 1965 року став називатись просто Ярським.

Адміністративний поділ

Файл:Ярський район-АП.PNG
Адміністративний поділ

Район адміністративно поділяється на 1 міське (селищна рада) та 9 сільських (сільрад) поселень. Всього нараховується 1 смт, 58 сіл (1 починок, 7 сіл, 50 деревень).

Населення

Населення району складає 17 984 особи (2009[5]; 18 048 в 2008, 18 155 в 2007, 18 880 в 2004, 18 870 в 2002, 19 500 в 2001, 19 900 в 2000, 20 574 в 1995, 20 763 в 1989, 20 673 в 1985, 21 076 в 1983, 21 297 в 1981, 22 162 в 1979, 22 720 в 1977), з них 62 % — удмурти, 32,6 % — росіяни, 1,8 % — бесерм'яни, 1,5 % — татари. За переписом 2002 року в районі проживає 28 національностей[6], Ярський район один із 16 адміністративних районів Удмуртської Республіки, де удмурти складають більшість населення:

Народ Кількість Народ Кількість Народ Кількість
удмурти 11 712 грузини 16 німці 3
росіяни 6 162 марійці 15 комі-перм'яки 2
бесерм'яни 347 чуваші 13 поляки 2
татари 279 цигани 10 гагаузи 2
вірмени 103 аварці 10 казахи 2
українці 70 башкири 8 американці 2
чеченці 30 узбеки 8 інгуші 1
азербайджанці 19 мордва 7 тувинці 1
білоруси 18 комі 4 - -
таджики 17 румуни 4 - -

Серед всього населення люди, які мають право голосування, становлять 80,4 %, з них молоді понад 5 тисяч та пенсіонерів понад 3 тисячі. Міське населення становить 7 202 особи, а сільського відповідно 10 782 особи[7].

Файл:Ярська райрада.jpg
Будівля районної ради

Населення розміщується по району рівномірно, найменш заселеними є північні та південно-західні території. Найбільш заселеними є центральна частина та узбережжя річки Чепца. До складу району входять 59 населених пунктів, з них 58 сільських та 1 селище міського типу. Найбільшими є адміністративний центр — смт Яр, а також села Пудем (в минулому теж смт), Дизьміно, Укан, Ворца, Яр та Єлово.

Економіка

Район є сільськогосподарським, аграрний комплекс представлений 10 сільськогосподарськими підприємствами: «Микольське», «Союз», «Мир», «Єлово», «Прогрес», «Нове життя», «Колос», «Озерки-плюс», «Лекма» та «В'ятка». Більшість з них займаються тваринництвом, оскільки значні території району є непридатними до ведення рослинництва (обробляється лише 36 411 га). Лісовим господарством займається Ярське лісництво, яке було об'єднано в 2007 році з сільських лісгоспів, і має площу лісів 62 024 га[8].

Промисловість району представлена 6 підприємствами: Пудем — ТОВ «ПМЗ-ресурс» (виробництво алюмінієвих виробів, заснований в 1759 році), ТОВ «Пудемський завод» (виробництво металевих виробів), ССК «Ярський» (деревообробка), Дизьміно — ТОВ «Лісозавод Арта» (лісозаготівля та деревообробка), Яр — ТОВ «Харві-Яр» (лісозаготівля та деревообробка), ТОВ «Навікар» (виробництво залізо-бетонних виробів), Ярський Льнозавод — ТОВ «Ярський льнозавод», філіал АПП «Розвиток» (вирощування льону)[9].

Пудемський механічний завод (ТОВ «ПМЗ-ресурс»)

Через район проходить залізниця Москва-Владивосток. На ній розташовано станцію Яр та платформи Сада, Бачумово, Дизьміно і Балишур. Від селища Яр починається залізниця Яр-Верхньокамська. На ній знаходяться платформи Пудем, Пудемський, 23 км та Перелом. Транзитні автомагістралі через район не проходять. Серед місцевих доріг найбільше значення мають шляхи Глазов-Яр-Пудем з об'їзною навколо районного центру (збудована в 1980-их роках), Глазов-Пудем (по правому берегу Чепци). Також збудовані асфальтні дороги Яр-Укан-Юр з гілками на Микольське та Ворцу, Яр-Зюїно з гілкою на Бачумово, Пудем-Сосновка (через Єлово) з гілкою на Кузьмино, Пудем-Лековай та Дизьміно-Тум.

Соціальна сфера

Культура району представлена історико-краєзнавчим музеєм в районному центрі, який заснований в 1998 році. Також, на території Ярського району містяться численні пам'ятки історії та архітектури. До перших слід віднести городища Чепецької культури — Кушманське, Комаровське та Уканське. До архітектурних пам'яток відносяться численні церкви, збудовані в XVIII—XIX століттях зодчими та архітекторами в стилі в'ятського бароко. Серед них Свято-Троїцька церква в селі Єлово (1795; архітектор Ф.Росляков), Спаська церква в селі Укан (18041807), Вознесенська церква в селі Сада (18231829).

Свято-Троїцька церква (Єлово)

В районі діють декілька самодіяльних колективів — хореографічний ансамбль «Веснушки» (школа мистецтв в смт Яр), вокальний ансамбль «Заряниця» (Укан), фольклорний ансамбль «Ібирвесь» та хор російської пісні «Надія» (КДЦ «Ювілейний» в смт Яр). Також діють будинки культури та сільські клуби, відкрито центри удмуртської «Ошмес син» (БК в Озерки) та бесерм'янської культури (Ворца), проводяться конкурс естрадної пісні «Пісенний вернісаж», літературні вечори, присвячені Флору Васильєву. В 2006 році район відвідав американський співак Патрік Хейзел з ціллю ознайомлення з удмуртської культурою. В районі з 2005 року існує районне радіо. В селищі Яр діє кінотеатр «Жовтень».

Ярські спортсмени завжди беруть участь у спортивних заходах республіканського рівня. Район має юнацьку команду з футболу серед аматорів, дворазового чемпіона республіки. При селищному ДЮСШ регулярно проводяться спартакіади серед молоді, в 2006 році в районі проходили республіканські змагання з лижних перегонів.

Флор Іванович Васильєв

Ярський район має розгалужену мережу освітніх закладів. По великим селам знаходяться школи (15) та дитячі садки (12), в районному центрі містяться дві школи, 2 дитячих садочки, школа-інтернат, школа мистецтв, ПТУ та ДЮСШ. Серед громадських організацій в Ярському районі діють «Молода гвардія», «Моє село», «За громадянське право», «Союз жінок Ярського району», Товариство бесерм'янського народу. Медицина представлена районною лікарнею та 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами, окрім цього діє мережа ветеринарних пунктів. Є також будинок пристарілих.

Відомі люди

Примітки

Посилання